|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Директор підприємства/Замовник процедури закупівлі надає довіреність співробітнику підприємства (заступнику) представляти інтереси та виступати від імені підприємства з питань здійснення публічних закупівель. Чи несе відповідальність директор підприємства за правильність здійснення закупівлі? Чи може головний бухгалтер підприємства надати аналогічну довіреність заступнику на право підпису документів з питань здійснення публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання підписання правочину особами висвітлено у запиті № 488/2022 за посиланням: https://www. me.gov.ua/InfoRez/Details?id=868f601a-340e-4931-9bff-a815d3bd0cd1&lang=uk-UAПри цьому, частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) Державна аудиторська служба України є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дніпропетровськ газ бут з яким в нас заключено договір про постачання електричної енергії з 04.08.2022 припиняє свою діяльність про що повідомив нас листом 14.07.2022 (яке ми отримали 21.07.2022) Які наші діі якщо ми повинні з ними розрахуватись до 03.08.2022 включно а також щоб вийти на відкриті торги ми повинні знати залишки коштів по договору ? Казначейство не пропускає платежі у разі припинення договору??
Чі маємо ми право заключити прямий договіг з їх правонаступниками по Постанові №169? Які наші діїї згідно правового поля ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Є підприємство, яке знаходиться у процедурі припинення (ліквідації), в даних умовах неможливо встановити тариф на послугу з водовідведення. Крім того у даного підприємства знаходяться на балансовому обліку мережі водовідведення, які працюють та відповідно надається послуга з водовідведення споживачам. Припинення надання даної послуги приведе до негативних наслідків для споживачів. Отже, підприємство має право на відшкодування фактично понесених витрат по надання послуг водовідведення споживачам.
Чи може Замовник з цим підприємством укласти прямий договір чи за переговорною процедурою укласти договір для перерахування коштів за надані послуги з водовідведення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", від 03.10.2020 №3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та у запитах № 152/2022, № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&
tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Плануємо укласти договір за постановою КМУ №169 по виключенню розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Предметом договору є послуги з розробки технічних засобів для Національної гвардії. Ми звичайний замовник, наукова установа. Послуги не можуть бути виконані до 23 серпня. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня. В нас вже такі договори були казначейство їх зареєструвало проте тоді не було роз’яснення Мінекономіки від 19.07.2022. Якщо прописати строк виконання зобов'язань до 23 серпня, то виникає питання чому до виконавця не застосовуються штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань, а чомусь продовжується йому строк виконання додатковою угодою при продовженні воєнного стану. Аудитори можуть нарахувати штрафні санкції. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня 2022 року
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно рекомендаційного характеру "Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі" затвердженої наказом від 18.02.2020 № 275 суб'єкт господарювання скористався правом на запити не менше трьох комерційних пропозицій на "ПОСЛУГИ із влаштування тротуарної плитки". Отримавши комерційні пропозиції на "ПОСЛУГИ із влаштування тротуарної плитки" та детальні кошториси до них, встановлено що у складі послуги - тротуарна плитка має високу розцінку у порівнянні із ринковою ціною плитки на ринку, якщо її купляти окремо як товар без влаштування. Суть порушеного питання у наступному.
Яким чином суб'єкту господарювання здійснювати формування очікуваної вартості наприклад - ПОСЛУГИ із влаштування тротуарної плитки, якщо складові послуги у даному випадку - ціна тротуарної плитки по кошторису набагато вище у порівнянні з ринковою ціною, якщо купляти плитку окремо як товар без влаштування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 1716/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87&fNum=53972https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=f82b80a2-2a35-4257-8b6a-9b2b1ce2826a&lang=uk-UAПри цьому згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Водночас предмет закупівлі визначається замовником з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|