Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.

Відповідь

06.09.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1385 / 1437

Чи можна провести закупівлю на суму 420000,00 грн "Реконструкція котельні відділення стаціонарного догляду для людей похилого віку" - добудова котлів для дровяного опалення відповідно до Постанови № 169

Відповідь

06.09.2022

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

1664 / 1727

Який документ на підтвердження ступеню локалізації потрібно вимагати замовнику у разі проведення спрощеної закупівлі робіт "Реконструкція системи електропостачання зі встановленням дизель-генератора" відповідно до проектно-кошторисної документації. Перелік робіт передбачає придбання дизель-генератора вартістю понад 400,0 тис.грн. тароботи по його встановленню та підключенню.

Відповідь

02.09.2022

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

1843 / 1828

Доброго дня. На початку року було оголошено ряд спрощених закупівель на придбання продуктів харчування. У зв'язку з воєнним станом та тимчасовим припиненням діяльності нашого закладу, договори були призупиненні, а у серпні, так як строк дії непереборної сили продовжувався більш як 90 днів, договори розірвані. До прикладу закупівля Риби свіжомороженої на суму 144000 грн. (спрощені закупівлі), договір розірвано, використано лише 24000 грн. з 1 вересня заклад працює, потреба на 4 місяці 48000 грн. 1. Чи можна керуватись листом Мінекономіки щодо планування закупівель № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, та на ці 48000 грн не проводити закупівлі. 2. Чи сумуються ці дві закупівлі в один предмет закупівлі? (24000+48000), чи 48000 це новий предмет закупівлі? дякую

Відповідь