Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

На відміну від Закону про здійснення державних закупівель Закон про публічні закупівлі не має механізму виправлення арифметичних помилок, допущених учасником. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки Законом про публічні закупівлі дане питання не врегульовано, то Замовник має право розглядати тендерну пропозицію учасника (недискваліфіковувати),якщо допущені арифметичні Читати далі

Відповідь

01.08.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

10244 / 10199

У разі настання підстав, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів, проте не зазначено ким повертається (Гарантом чи Замовником). Прошу надати роз'яснення чи обов'язково Замовнику протягом п'яти банківських днів надсилати на ім'я Гаранта лист про Читати далі

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.

Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.

Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).

07.04.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

10243 / 10867

Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: 1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн, канцелярське приладдя Читати даліна суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або багатолотову закупівлю заодним річним планом? 2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.; кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6 р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення оголошення та кінцевою датою подання пропозицій? 3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10 зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати? 4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів. Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено. 5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі"? 6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та визначенні переможця? 7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2) техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає 110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі (техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю (перезарядка картриджів)? Згорнути

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.

Щодо питання 1

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.

Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.

Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

При цьому відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Щодо питання 3

Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Щодо питань 2, 4-7

На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.

Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

08.02.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

10243 / 10126

Як має виглядати предмет закупівлі, якщо закуповуюються лікарські засоби, перелік яких містить більше 300 найменувань?

Відповідь

17.03.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

10242 / 10385

Підприємство здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.12 п.4 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі". Підприємство визначено виконавцем Державного оборонного замовлення. Для виконання зазначеного оборонного замовлення підприємству необхідно залучити співвиконавців. Очікувана вартість виконання робіт співвиконавцями підпадає під сферу дії ЗУ "Про Читати далі

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2