Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
24.04.2024 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
241 / 249
Доброго дня. Якщо підприємство має діючий договір на ВИКОНАННЯ РОБІТ з реконструкції споруди, заключений за процедурою Відкритих торгів з особливостями, в якому одна з робіт це перевезення 10 тон піску на відстань 50 км (так було визначено замовником в технічному завдані), але виявилось, що перевозити потрібно на 80 км, то чи має замовник право укласти договір на ПОСЛУГИ з перевезення на 30 км з тим самим підприємством, керуючись п.п.8) п.13 Особливостей?
Відповідь
14.05.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
240 / 225
Постановою КМУ від 2 квітня 2024 р. № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178», внесено зміни у пункт 10 Постанови №1178 від 12 жовтня 2022р. і передбачено що «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару», з урахуванням п.29 вказаної Постанови. Пунктом 12-1 Постанови 1178 передбачено що «Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей.», тобто без урахування пункту 29 вказаної Постанови. Просимо роз’яснити наступне питання: У яких випадках, згідно чинного законодавства, Замовник має право оголошувати ВІДКРИТІ ТОРГИ? І чи потрібно у такому разі враховувати п.29 Постанови 1178 чи не потрібно.
Відповідь
17.05.2024 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
224 / 245
Доброго дня. Замовником оголошено процедуру закупівлі. З 29.03.24 розпочався період кваліфікації 1го учасника. Однак Замовником було виявлене порушення (в частині умов тендерної документації) яке на стадії кваліфікації вже неможливо усунути. Керуючить підпунктом 2 п. 50 Особливостей Замовником прияняте рішення відмінити дану процедуру закупівлі та 01.04.24 оприлюднено відповідне рішення про відміну закупівлі. 10.04.24 учасником подано скаргу до АМКУ щодо рішення Замовника про відміну торгів. АМКУ 18.04.24 винесено рішення яким зобов'язано Замовника скасувати рішення про відміну торгів. Замовником виконано рішення АМКУ протягом встановленого законом 30-тиденного строку (на 28-й день). Після скасування рішення про відміну закупівля повернулась на стадію кваліфікації. Які подальші дії Замовника? Продовживати закупівлю та відповідно проводити кваліфікацію? Тоді виникає питання: з якого моменту відлічувати початок строку на кваліфікацію учасника? З моменту скасування Замовником рішення про відміну? Чи з моменту винесення рішення АМКУ? Чи з моменту початку кваліфікації (тобто з 28.03.24)? Але ж відмінивши закупівлю 01.04.2024, Замовник не міг передбачити, що закупівля буде оскаржена та винесене рішення про відміну доведеться в подальшому скасовувати, а на момент подання скарги (10.04.24) 5-тиденний строк розгляду тендерної пропозиції вже сплинув, а рішення про продовження такого строку Замовником не публікувалось. Як правильно діяти Замовнику в такій ситуації?
Відповідь
03.05.2024 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
206 / 212
Встановлення системи відеонагляду це послуги, чи роботи?
Відповідь
21.05.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
202 / 186
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів). Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії. Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України). Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2