|
17.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Уповноваженою особою військової частини було оприлюднено технічну документацію на платформі е-тендер, яка містить таємну інформацію. Ця інформація тепер має відкритий доступ. Чи можливо приховати ці документи або всю закупівлю, або скасувати її, з вилученням всіх матеріалів з майданчику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідь на аналогічне питання наведено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38296589-ea13-4cfc-ad5a-8c29fd382e64&lang=uk-UA
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Були проведені мультилотові відкриті торги з особливостями по коду ДК 021:2015 92620000-3 (Послуги, пов'язані зі спортом), які не відбулися через відсутність учасників.
Частиною 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
Тендерною документацією та проєктом договору така можливість щодо укладення одного договору по декільком лотам з переможцем закупівлі не було передбачено.
Чи можна укласти договір по 2 лотам по прямому договору з одним Учасником відповідно до пп. 6 п. 13 Постанови 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації
|
|
28.01.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
З Замовником було розірвано договір про закупівлю за взаємною згодою. Оригінал додаткової угоди є в наявності. Однак він опублікував не додаткову угоду, а розірвав договір в зв`язку з порушеннями в односторонньому порядку та опублікував відповідний протокол та звіт про виконання договору, про що мені стало відомо тепер просто випадково. Така публікація суттєво псує мою ділову репутацію.
Що я можу вчинити в даному випадку? Наперед вдячний за розгорнуту відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Чи є якійсь граничний розмір прибутку у відсотковому значенні, яку учасник тендеру може застосовувати при наданні послуг чи поставці товару? Тобто, чи є обмеження на відсоток прибутку учасника тендеру. (оборонні і не тільки замовлення)
Якщо так, то яким нормативно-правовим актом це закріплено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповіді на схожі питання опубліковано за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a0371d-2455-47b5-b85c-723746b854b8&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04d7cf54-81a7-42a3-a7bf-ef48e4aeb7a5&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
13.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Постанова) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості). Пунктом 7 Особливостей встановлено, що відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас статтею 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення на такі питання:
1) Хто може бути іншою особою державного замовника та членами колегіального органу, зазначених у пункті 7 Постанови ?
2) Чи повинні інші особи державного замовника та члени колегіального органу підтверджувати свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування?
3) Якими професійними компетенціям та якими знаннями, вміннями і навичками повинні відповідати інші особи державного замовника та члени колегіального органу, визначені пунктом 7 Постановою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 11.11.2022 № 1275 (далі – Постанова 1275) встановлює порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану та затверджує особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості). Відповідно до вимог пункту 7 Особливостей, відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Особливості не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель. Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом. Відповдіно до листа Державного підприємства “Прозорро”, в електронній системі закупівель немає обмежень щодо проходження тестування іншими особами державного замовника та/або членами колегіального органу державних замовників у сфері оборони на веб-порталі Уповноваженого органу. Тож будь - які особи, яких замовник визначить відповідальними за проведення саме оборонних закупівель можуть пройти тестування уповноваженої особи та вчиняти дії з реєстрації, оголошення закупівель тощо. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|