|
|
03.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Опис у доданому файлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни переговорної процедури закупівлі, визначений у частині четвертій статті 35 Закону, є вичерпним.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз’яснити як визначається вартість предмету закупівлі при укладенні договору про закупівлю із фізичною особою, що не має статусу підприємця. Чи входить до вартості предмету закупівлі нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться юридичною особою при виплаті доходу фізичній особі за договором ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Поряд з цим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі може бути фізична особа.
Водночас правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон про єдиний внесок).
Так, відповідно до статті 12 Закону про єдиний внесок, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до законодавства з питань сплати єдиного внеску (підпункт 3 пункту 4 Положення про ДФС).
Ураховуючи викладене, з питань нарахування та сплати єдиного внеску пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до роз’яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 29.04.2016 року № 3302-06/12875-06 КП«Сумитеплоенергоцентраль» не є «Замовником», оскільки:
1. Здійснює свою діяльність по наданню послуг з обслуговування житлових будинків м. Суми, згідно тарифів розрахованих відповідно до постанови КМУ № 869 та затверджених виконавчім комітетом Сумської міської ради, що включає в себе одержання прибутку від діяльності. Оплату за надані послуги Підприємство отримує від споживачів послуг (населення).
2. На конкурентному ринку, оскільки на ринку надання житлово-комунальних послуг міста працює не одно підприємство, а декілька, в тому числі приватної форми власності, а ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дає право співвласникам будинку самостійно визначати порядок управління багатоквартирним будинком.
3. За рахунок прибутку, відповідно до п. 6.1. Статуту - «Основним узагальнюючим показником фінансових результатів при проведенні діяльності Підприємства є прибуток (дохід)».
На підставі викладеного вважаємо, що КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не підпадає під визначення терміну «Замовник», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно не є суб’єктом зазначеного Закону та не зобов’язано у своїй діяльності при закупівлі товар, послуг і робіт використовувати систему електронних закупівель «Прозоро».
Враховуючі зазначене, прошу дати роз’яснення, щодо обов’язковості та необхідності використання системи електронних закупівель «Прозоро» в фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі закупівлі товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, електронний аукціон проводиться лише після проведення оцінки відповідності тендерних пропозицій технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Проте, з моменту фактичного опублікування тендерної документації до моменту проведення електронного аукціону щодо предмета закупівлі, вартість якого перевищує 133 тисячі євро може пройти досить великий період часу (20 робочих днів для оцінки відповідності Учасника публічних закупівель кваліфікаційним та технічним вимогам та додатково 5 днів з моменту опублікування протоколу розгляду тендерних пропозицій), що істотно може вплинути на зміну ринкової ціни на товари, які виступають предметом закупівлі.
Суть питань: 1. Чи зобов’язані адміністратори електронної системи закупiвель «ПРОЗОРРО» за умови здійснення закупівлі товарів та послуг, очікувана вартість яких перевищує 133 тисячі євро у відповідності до ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлювати дату проведення електронного аукціону, виходячи із законодавчо визначеного максимального строку для початку його проведення?
2. Чи вправі Учасники публічних закупівель за умови участі у закупівлі, предметом якої виступають товари та послуги, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, до моменту проведення електронного аукціону подавати тендерні пропозиції без визначення остаточної ціни закупівлі та формувати остаточну ціну предмета закупівлі безпосередньо перед проведенням електронного аукціону?
3. Чи вправі Учасники публічних закупівель у порядку, встановленому ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», ініціювати зміну або відкликання тендерної пропозиції до моменту проведення електронного аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається зокрема інформація про ціну.
У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 21 Закону дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу.
Питання оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель міститься в листі від 27.10.2016 №3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту частини четвертої статті 36 Закону ціна договору про закупівлю формується за результатами проведення аукціону. При цьому електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки.
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
У разі настання обставин, вказаних в п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію переможця. Разом з цим, Законом не визначено строки, протягом яких замовник має прийняти рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення з цього питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону (абзац другий частини третьої статті 17 Закону). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону.
Водночас, оскільки метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, замовникам під час здійснення закупівель слід керуватись принципами, закріпленими у статті 3 Закону, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.
|