|
|
19.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників прийняли рішення запросити на переговори учасника, який подавав тендерну пропозицію. Відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» вимоги до учасника переговорів не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Крім кваліфікаційних вимог ми вимагали банківську гарантію для забезпечення тендерної пропозиції. Зараз банк відмовляє нашему учаснику в наданні банківської гарантії, т.к. переговори не вважають торгами. Що робити? Дійсно ми повинні її вимагати чи ні? Ми маємо право прийняти їх пропозицію без банківської гарантії? Всі інші документи відповідають нашим вимогам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому визначення поняття тендерної пропозиції наведене у пункті 30 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції встановлюються лише при проведенні ним торгів згідно з процедурами, встановленими Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
16.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578 (дія якого застосовуються з 01 січня 2017 року) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Також, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.01.2016 №3302-06/1430-06 код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
Перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y);
Перші три цифри визначають групу (ХХХ00000- Y);
Перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000- Y);
Перші п’ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000- Y).
Отже, чи має право Замовник починаючи з 01.01.2017 року здійснити закупівлю деревини хвойних порід (03411000-4) на загальну суму 199.999,00 грн., деревину тропічних порід (03412000-1) на загальну суму 199.999,00 грн., деревина м’яких порід (03415000-2) на загальну суму 199.999,00 грн. (загальна вартість трьох договорів складає майже 599.997,00 грн.) без проведення відкритих торгів з обов’язковим дотримання абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
|
|
|
16.12.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! підкажіть будь ласка як діяти в такій ситуації. Ми державна установа, провели відкриті торги за кошти державного бюджету на закупівлю двох одиниць обладнання та визначили переможця. в процесі укладення договору переможець надіслав листа що до кінця бюджетного року не забезпечить поставку однієї одиниці обладнання. чи можемо ми підписати з ним тендерний договір лише на одну одиницю з тим щоб не всі кошти повернулися в держбюджет з нового року.
крім того, було два учасники, у другого теж така проблема
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому згідно зі статтею 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена у листі від 27.10.2016 № 3303-02/06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас дати однозначну відповідь на такі запитання:
1. Суперечить чи ні зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в оголошенні вказується ціна на послуги без урахування ПДВ?
Наприклад:
«Очікувана загальна вартість закупівлі: 600000,00 грн., без урахування ПДВ:
Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ.
Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ».
2. Можливо при такій формі оголошення, якщо Переможець торгів є платником податку на додану вартість, укладаючи договір збільшити суму договору на відповідну суму ПДВ?
3. Виходячи з цього, як потрібно Замовнику формувати звітність про здійснення конкурсних торгів за умови, що система PROZORRO не має відповідного механізму звітності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/.
|
|
|
15.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати розяснення з наступного питання:
Управлінням укладеного договір на закупівлю твердого палива учасникам АТО в травні 2016 року на суму 45 тис. грн., термін дії договору до 31.12.2016 У звязку з виділенням додаткових коштів до договору було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди, ціна договору збільшена до 70 тис. грн., потім до 164 тис. грн., в грудні 2016 виділено додаткові кошти в результаті загальна вартість закупівлі склала 214 тис. грн. Підписану угоду було передано до управління казначейства для реєстрації та взяття бюджетних зобовязань, однак, в управлінні казначейства було відмолвлено в реєстрації угоди з посиланням на те, що вартість закупівель перевищує 200 тис. і має проводитись тендер або на додатково виділені кошти (50 тис)необхідно укласти окремий договір.
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|