|
29.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство ТОВ "НВО "ТРАНСАВТОМАТИКА" планує взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2017-08-11-001735-b, на закупівлю: код ДК 021-2015 – 31510000-4 (лампи світлофорні). Замовник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця».
На даний час на теренах України, вказаний тип продукції (Електричні лампи розжарення типу ЖС для залізничних світлофорів) не виготовляється. Єдиним виробником заявленої продукції в Україні був «Краматорський електроламповий завод», діяльність на якому зупинено. Наше підприємство є партнером і представником Державного унітарного підприємства Республіки Мордовія «ЛИСМА», Російська федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, яке є єдиним в світі виробником заявленої у закупівлі продукції, технічні та якісні характеристики якої відповідають тендерній документації Замовника.
У тендерній документації Замовника (додаток 3, пункт 7) присутня вимога: У разі пропозиції товарів походження Російської Федерації надати підтвердження Міністерства економічного розвитку торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р.
У той же час згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» - код ламп типу ЖС (8539299800) згідно УКТЗЕД не підпадає під перелік заборонених до ввозу товарів, що походять з Російської Федерації.
Просимо надати роз’яснення про правомірність вимоги Замовника закупівлі, що до надання відповідного підтвердження, та якщо воно правомірне роз’яснити процедуру отримання такого підтвердження.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Законом України “Про санкції” (далі – Закон про санкції) визначено порядок реалізації суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави шляхом застосовування санкцій (як певних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів).
Згідно із положеннями Закону про санкції персональні санкції - це санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а секторальні санкції - це санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р “Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів” відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції було схвалено Урядові пропозиції щодо застосування низки персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації.
Зазначені Урядові пропозиції відповідно до встановленого порядку були направлені на розгляд Ради національної безпеки та оборони України, водночас не були нею затверджені.
Таким чином, Мінекономрозвитку не здійснює підтвердження неможливості заміщення предметів закупівлі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р.
В той же час, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, тимчасової окупації частини території, численних людських жертв, реальних та потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці і суверенітету України, відповідно до статті 5 Закону про санкції, 28.04.2017 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке введено в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (далі - Рішення), та відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до низки фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 - 2 до зазначеного Рішення, в тому числі заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом про санкції.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 та від 07.06.2017 № 3304-06/18970-06 “Щодо застосування санкцій”.
|
|
28.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Дайте визначення поняттю - злочин, вчинений з корисливих мотивів, в розумінні ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та , якщо можливо, перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими можуть вважатися вчиненими з корисливих мотивів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України (далі – КК України) злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Додатково інформуємо, що Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 (далі- Постанова) “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” містить ряд питань, пов`язаних з кваліфікацією злочинів, вчинених з корисливих мотивів.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878, МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Так, МВС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
Тому, з питань зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
28.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення, яким чином замовник перевіряє учасників на відповідність ознакам пов’язаних осіб в розумінні Закону та приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо оцінка тендерних пропозицій передує здійсненню розгляду тендерної пропозиції та проводиться автоматично.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 681/2017 від 21.06.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8489a9b1-7332-4fa1-858d-37b59c9d6e4a&lang=uk-UA
|
|
28.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерним комітетом заплановано закупівлю маммографічної системи, чи буде порушенням з боку тендерного комітету ДО ОГОЛОШЕННЯ процедури зробити запити на фірми, які займаються продажем маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання цього Закону.
З огляду на це, замовник може попередньо здійснювати необхідні дії для вивчення ринку, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі тощо для проведення у подальшому закупівель за процедурами, встановленими Законом, керуючись вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Так, технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
|
|
25.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність.
Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|