Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.10.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2169 / 2174
П.11.ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування передбачено, що у разі здійснення закупівель послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Чи маємо ми право укласти прямий договір на поточний ремонт комп'ютерної техніки на суму до 200 тис. грн.?
Відповідь
15.09.2022 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
2169 / 2243
21 лютого 2022 року між Постачальником та Замовником було укладено Договір поставки Транспортного засобу - Самоскид AVTR SM 08 загальною вартістю 2929998,00 грн. Відповідно технічних умов Замовника однією із технічних комплектацій автомобіля є іноземна складова – автомобільне шасі Renalt. На момент укладення договорів з виробниками Самоскиду AVTR SM 08 та офіційного постачальника вантажного автомобіля Renault в Україні, курс іноземної валюти - євро на день закриття торгів складав 32.2761 відносно 1 гривні. Курс визначався сторонами Договорів відповідно до Українського міжбанківського валютного ринку інформаційно-дилінговою системою Ukrdealing: http://www.udinform.com. Станом на 12 вересня 2022 року, курс іноземної валюти - євро складає 36.7112 відносно 1 гривні, що становить 13,7412% збільшення вартості Товару Договору. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна договору є істотною умовою Договору, яка не може бути змінена в зв’язку зі зміною курсу валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч.5), але не згадується про можливий відсоток збільшення ціни за одиницю товару, як це згадує п.2.ч.5. Чи доречно та правомірно буде ініціювати Постачальнику розірвати даний договір в зв’язку зі зміною істотних умов, якими сторони керувалися на момент його укладення. І чи потрібна в такому випадку відмова Замовника на збільшення вартості Товару?
Відповідь
08.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2169 / 2258
Добрий день! Бюджетна установа (Державний бюджет). Згідно кошторису на 2022 рік (1 000 000грн.) у лютому 2022р. було оголошено відкриті торги на закупівлю палива, які не відбулися за відсутності учасників. Під дію Постанови №169 установа не підпадає. Потреби на закупівлю не воєнного стану, а планові - для здійснення основної дільності. Через війну профінансовано на даний час лише 16 000 грн. Чи можна зробити зміни до річного плану закупівель 2022р. на 16 000 грн. і закупити паливо без використання електронної сиистеми закупівель по прямому договору з постачальником?
Відповідь
11.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2168 / 2037
Закупівлі замовників в сфері оборони за постановою №169 Постановою №169 в редакції Постанови №723 встановлено: 1. Установити, що в умовах воєнного стану: 1) замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частина 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” говорить: 9. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державні замовники визначені Постановою КМУ №363 (19 суб’єктів): В статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» вказано : 26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони Наразі служба державного замовника створена лише в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – Постанова КМУ №181, якою положення про ДССЗЗІ , а саме підпункт 92 пункт 4, викладається в наступній редакції: “92) є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони;” . ПИТАННЯ: Чи мають право інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі» , використовувати підпункт 1 пункту 1 Постанови №169 як підставу для укладання прямих договорів без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель , або вони мають застосовувати інші положення Постанови №169? . Або таким замовникам (інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі») слід використовувати інші підстави для прямих договорів?
Відповідь
02.11.2021 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
2166 / 2162
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. З 01.01.2022 функції тендерного комітету повністю покладаються на уповноважену(них) особу. Станом на 29.10.2021 у вільному доступі відсутня інформація щодо функціонування електронної системи закупівель та акредитованих електронних майданчиків за участю уповноваженої особи, у зв’язку з чим просимо надати роз’яснення: 1. Чи може уповноважена особа створювати робочу групу або іншу структурну одиницю на підприємстві замовника яка буде взаємодіяти з електронною системою закупівель без участі уповноваженої особи, тобто здійснювати технічну реалізацію оприлюднення процедур закупівель/спрощених закупівель та їх супроводження? 2. Чи повинна уповноважена особа самостійно здійснювати всі дії, від планування до завершення процедур закупівель/спрощених закупівель? 3. Чи може одна уповноважена особа відповідати за організацію проведення процедур закупівель/спрощених закупівель а інша за визначення переможця? 4. Формування річного плану та затвердження процедур закупівель/спрощених закупівель, повинна робити одна уповноважена особа чи декілька уповноважених осіб які будуть в подальшому відповідати за різні процедури закупівлі? 5. Що вважається початком процедури закупівлі - оголошення про проведення закупівлі чи затвердження річного плану закупівлі?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2