|
|
06.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовники не мають права Читати далівимагати в тендерній документації, а учасники не повинні подавати в тендерній пропозиції документи, що не передбачені законодавством. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі їх тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
В тендерні документації замовники зазвичай встановлюють ви могу щодо обов’язкового надання позитивного відгуку (документ не передбачений жодним законодавчим актом) від колишнього замовника при наявності в тендерній документації об’єктивних вимог щодо надання копій аналогічних договорів і всіх додатків до них, актів виконаних робіт є суб’єктивною і дискримінаційною, породжує корупційні ризики через низку причин та протирічить вимогам вищезазначеної статті Конституції України.
Тендерна документація зобов’язує потенційних учасників спонукати третіх осіб до вчинення конкретних дій, які не є обов’язковими для такої особи та за невиконання яких наслідки передбачені лише для учасників. Зацікавленість потенційних учасників в отримані позитивних відгуків від замовників може спровокувати останніх на вчинення корупційних діянь.
Колишні замовники не зобов’язані надавати подібні відгуки, оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, за ненадання відгуків не існує жодної правової відповідальності та є суб’єктивним правом колишнього замовника.
Ненадання колишніми замовниками відгуку запитувачу без будь-яких пояснень позбавляє потенційних учасників можливості взяти участь у процедурі закупівлі.
Визначення в тендерній документації конкретної форми відгуку з зазначенням вичерпного переліку інформації, яку повинен надати колишній замовник, ставить потенційного учасника у фактичну залежність від колишнього замовника.
Обмеження, передбачені в тендерній документації щодо дати отримання відгуку, унеможливлює його отримання від замовників, що припинили своє існування, а учасник позбавляється можливості у інший спосіб довести необхідний досвід у виконанні аналогічних договорів.
Суб’єктивні відносини між колишніми контрагентами виконаних договорів, порушення замовником форми відгуку та надання неповної інформації ставлять під загрозу можливість участі у торгах потенційних учасників та породжує корупційні ризики.
Просимо надати роз"яснення щодо законності можливої дискримінаційну вимогу у тендерній документації щодо обов"язкового надання учасниками у складі тендероної пропозиції позитивного відгуку від колишнього замовника про досвід виконання аналогічного договору.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
20.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні в управлінні проходить викуп земельних ділянок для суспільних потреб, а саме будівництво автомобільної дороги (об'їзної) для затвердження викупної ціни необхідно провести оцінку вартості земельної ділянки:
- яким чином провести визначення суб'єкта оціночної діяльності?
- процедуру потрібно проводити щодо окремої земельної ділянки окремо?
- чи відноситься Читати далівикуп земельних ділянок для суспільсльних потреб, а саме будівництво автомобільної дороги до пункту 14. Визначення предмета закупівлі робіт і послуг з придбання (викупу або примусового відчуження) земельних ділянок (їх частин) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності - для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування об’єктів енергетичної інфраструктури (ліній електропередачі, електричних станцій і підстанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, здійснюється щодо кожної земельної ділянки окремо наказу № 708 від 15.04.2020 МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2180/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c9808b86-c671-4d51-905c-37498f7bbc1f
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
18.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!1. Закупівля без використання електронної системи відповідно до п.3 ч.7 ст.3 чи є обовязковим завантажування документа(договір) і чи залежить це від суми договору,якщо сума перевищує 50 тисяч але є меншою за вартість встановленою у п.1,п.2 ч.1 ст.3
2. ЯК правильно реєструвати спершу договір у казначействі чи завантажувати його в систему на прозоро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 627/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
|
|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть п.5 Наказу №710 - що мається на увазі під "сканована копія електронного документа" - як замовнику переконатися, що копія зроблена саме з електронного документа, а не зі звичайного Word.
По п. 10 - якщо назва вулиці була змінена до момента подання документа, адже масова зміна вже відбулася і тому маємо багато таких документів, починаючи з паспорту, то чи цей варіант Читати даліможе будти формальною помилкою?
Чи обов'язково в тендерній документації вказувати повний перелік формальних помилок? Чи достатньо посилатися на затверджений перелік відповідно до Наказу?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Крім того, питання електронних документів регулюється Законом України від 07.11.2018 № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг”, який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
|
|
|
01.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи можливо в умовах воєнного стану провести закупівлі програмного забезпечення та його впровадження (відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №169)? Яким чином розраховується короткострокова поточна потреба даноих закупівель, виходячи з річної вартості? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану” та від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
Отже, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Згідно з постановою № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. Тобто, визначення будь-якої потреби та обсягу закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Крім цього, господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
|