|
01.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи можливо в умовах воєнного стану провести закупівлі програмного забезпечення та його впровадження (відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №169)? Яким чином розраховується короткострокова поточна потреба даноих закупівель, виходячи з річної вартості? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану” та від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
Отже, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Згідно з постановою № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. Тобто, визначення будь-якої потреби та обсягу закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Крім цього, господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
|
|
24.03.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
АТ Укрпошта - суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній із сфер господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме надання послуг поштового зв’язку.
Відповідно до пункту 16 частин 5 статті 3 цього ж Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, бланки документів, що Читати далівідповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Відповідно до пункту 1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку (спільний наказ Міністерств фінансів, внутрішніх справ та Служби безпеки України від 25.11.1993 № 98/118/740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку») знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) відносяться до бланків документів суворої звітності.
Відповідно до Положення про знаки поштової оплати з урахуванням змін, які внесені наказом Міністерства інфраструктури України від 14.01.2021 № 8 «Про внесення змін до Положення про знаки поштової оплати», виготовлення знаків поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) здійснюється відповідно до законодавства України, що регулює порядок виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, з обов'язковим використанням спеціальних елементів захисту.
Таким чином, поштові марки, конверти з марками, листівки з марками (знаки поштової оплати) є бланками документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки, якщо предметом закупівлі є знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками)?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1281/2020 та № 231/2017 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ec012243-db35-4513-996a-d4f4824307cd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9636b92d-4b69-4816-89fb-017775e08594&lang=uk-UA
|
|
14.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник проводити одночасно декілька тендерів на один і той же предмет закупівлі (однаковий код предмету закупівлі за класифікатором, однакова очікувана вартість)?
Конкретна ситуація: замовник оголосив тендер; учасником подано скрагу на тендерну документацію до АМКУ; АМКУ задовольнив скаргу і зобов'язав замовника внести зміни до тендерної документації; замовник Читати даліу коментарі щодо усунення порушення на сайті прозорро пише, що він вніс зміни до тендерної документації, але зміни до документації не оприлюднює; потім замовник оголошує новий тендер на цей же предмет закупівлі з тендерною документацією без урахування рішення АМКУ по скарзі; після чого замовник відміняє перший тендер з прични порушення строків оприлюднення змін до тендерної документації відповідно до п.3 ч.1 ст.10 - неможливість виконання рішення органу оскарження відповідно до ч. 22 ст.18.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1715/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd48c736-9fca-4bcb-b446-bc95365f1c5f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
30.12.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Враховуючи те, що у 2021 році перші три дні припадають на вихідні, чи можна обрати датою публікації звітів про виконання договорів, укладених до 19.04.2020 року, 4 січня 2021 року відповідно до частини п'ятої статті 254 ЦК України? Дата 4.01.2021 року обирається по підставі закінчення строку дії договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA у запиті № 283/2016.
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Виникло питання наступного змісту.
У 2022 році було укладено договір про надання послуг (наприклад зберігання) строком до 31.01.2022 року. Станом на 01.01.2023 нового договору не укладено, додаткової угоди на продовження договору на 20% від ціни договору не укладалося.
Під час підписання нового договору по переговорній процедурі бюджетною організацією у квітні Читати далі2023 року, замовник передбачив, що "Сторони дійшли спільної згоди відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ, що умови даної Угоди поширюються на наданні послуги та правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 року."
Чи не буде така умова договору порушенням бюджетного законодавства?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Застосування переговорної процедури закупівлі Особливостями не передбачено, При цьому Особливостями встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені, зокрема для випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, якщо замовник укладає договір про закупівлю згідно з підпунктами 5, 7, 8 пункту 13 Особливостей, які передбачають укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, за відсутності альтернативи, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України. Водночас замовник приймає будь - які рішення самостійно з дотриманням вимог законодавства. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|