|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може співвиконавцем Переможця бути недержавна (суспільна) організація (фонд), яка зареєстрована на території України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, інформуємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 151/2016 та 596/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2840a682-dca4-4e04-b6d0-c3ee81debfc6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba7c168f-d80d-4c99-8876-1307c5e302c3&lang=uk-UA
У свою чергу, пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Питання встановлення вимоги тендерної документації про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про суб'єктів господарювання, яких учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо роз'яснити стосовно застосування норми Закону..
щодо дотендерної вартості закупілі послуг на виконання НДР в 200 тис.грн. для організаціїї-співвиконавця в рамках торгів, що вже відбулися. Чи потрібно переможцю тендерної закупівлі оголошувати тендер на закупівлю послуг на виконання НДР сторонньою організацією, якщо її вартість перевищує 200 тис.грн. Якими нормативними актами це обумовлено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 382/2017, 596/2018 та 667/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba7c168f-d80d-4c99-8876-1307c5e302c3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Питання:суму укладеного договору на постачання електричної енергії вичерпано. Необхідно укладати новий договір. Який зазначити строк дії нового договору - до 11.12.2018, а потім знову укладати з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії"? Заздалегідь вдячна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючись п.1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" просимо надати розяснення чи є Господарський кодекс України, а саме абзац 3 ч.1 ст.75 складовою законодавства про закупівлі, що встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
У свою чергу, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
При цьому особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств визначено зокрема статтею 75 ГК України та іншими законами, прийнятими відповідно до ГК України.
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні
закупівлі», у разі, якщо технічна специфікація містить посилання на конкретного
виробника, вона повинна містити вираз «або еквівалент».
Повідомте, будь ласка:
1.Яке правове значення вкладається у вираз «або еквівалент» при наявності
його у технічній специфікації?
2.Які існують конкретні критерії визначення еквіваленту товару у сфері
державних закупівель на практиці?
3.Як учасники процедури закупівлі й контролюючі органи можуть визначати
який саме товар є еквівалентом для товару, зазначеного в технічній специфікації?
4.Чи може замовник самостійно визначати який товар є еквівалентом для
вказаного у технічній специфікації товару?
Приміром, посилаючись на можливість еквівалентності товару, підтверджену у
технічній специфікації виразом «або еквівалент», видавництво запропонувало
поставити медичному університету книги, які відповідають усім вимогам технічної
специфікації, окрім вимоги щодо грифу.
Так, у специфікації міститься вимога щодо наявності у книгах грифу МОН
(Міністерства освіти й науки України), а у книзі зазначений гриф МОЗ (Міністерства
охорони здоров’я). Медичний університет згоден прийняти книгу з грифом МОЗ як
еквівалент книги з грифом МОН. Проте, чи буде поставка і прийняття таких книг у
якості еквіваленту законним?
Також, чи буде законним поставка і прийняття у якості еквіваленту книг, які
відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу – гриф
відсутній?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, які містять відповіді на питання.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 767/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
Разом з тим інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|