|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо.
Опис ситуації:
У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів.
Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року.
У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту.
Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Вчасно не внесено інформації в план закупівель, неоприлюднено та не відзвітовано. Договір укладено та проведено по казначейству. Яким чином можна усунути допущену помилку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля передбачає придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, у тому числі щодо планування закупівель та оприлюднення інформації про закупівлю.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена статтею 44 Закону.
Так, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
11.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з розірванням, з вини учасника, договору на постачання електроенергії, укладеного за результатами спрощеної закупівлі, існує нагальна потреба в даному товарі. Абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначена можливість укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель .... на строк, достатній для проведення ТЕНДЕРУ....
Чи можна застосовувати зазначене положення для укладення прямого договору на строк, достатній для проведення спрощеної закупівлі?
Чи застосовується у зазначеному положенні слово "ТЕНДЕР" для придбання товарів за спрощеною процедурою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом четвертим пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Отже, замовник може придбати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення процедури закупівлі відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, або конкурентного діалогу.
|
|
04.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На "ковідні" закупівлі дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється. Перелік таких товарів і послуг затверджується КМУ. Підстава : ЗУ №530 від 17.03.20 та пост.КМУ 225. Обидва документи чинні. ЗУ №1599 від 01.07.2021, також вносить зміни в прикінцеві положення ЗУ "Про публічні закупівлі". Цим законом "ковідні" закупівлі розділяються на прямі закупівлі (перелік та порядок затверджуються КМУ) та спрощені закупівлі. Закон чинний з 24.07.2021. Питання - яким саме законом та постановою КМУ керуватися при здійснені "ковідних" закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі - Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок).
Водночас Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку.
Тому, з питання щодо переліку лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
28.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
1. Замовником в першому півріччі 2020 року заплановано та проведено спрощену закупівлю товарів (послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на суму 190000 грн.
В другому півріччі 2020 року виникла потреба у додатковій закупівлі та відбулося додаткове фінансування замовникана суму 150000 грн.
Замовником проведено прощену закупівлю товарів(послуг) за ДК 021:2015: 45330000-9 на 150000 грн.
Чи не порушено замовником такими діями ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо дроблення предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|