Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон).
Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону.
Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів.
При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника.
Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника.
Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника.
З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо:
- того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону;
- порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника;
- того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції;
- того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника;
- того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів;
- того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономрозвитку міститься в листах 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|