|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
звертаємось до Вас з проханням надати роз'яснення чи можна проводити закупівлю Комп’ютерного обладнання для навчальних кабінетів початкової школи нової української школи, а саме: портативний ноутбук вчителя кабінету початкової школи та комплект, до складу якого входить: багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-копір) і ламінатор з витратними матеріалами для початкової школи за кодом ДК 021:2015 код 30230000-0 – комп’ютерне обладнання, враховуючи положення наказу Міністерства освіти і науки України №137 від 13.02.2018р. “Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Начальник хоче покласти на тендерний комітет повноваження щодо відбору контрагентів для укладення договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн. Натомість тендерний комітет проти, вказуючи на те, що займається лише закупівлями із застосуванням ЕСЗ. Чи можна наказом начальника про затвердження положення про тендерний комітет, покласти на ТК функції відбору контрагентів для укладання договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель.
Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте роз'яснення. Відповідно до вимог форми оприлюднення відкритих торгів на закупівлю робіт Замвник повинен вказувати "умови оплати". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт. Якщо Замовник напевно не знає захоче майбутній підрядник отримувати аванс, чи повинен він вказувати в оголошенні про закупівлю "умову оплати" надання 30 % авансу? Чи є в цьому обов'язковість ?! І якщо вказувати потрібно, а при підписанні договору підрядник відмовиться від авансу, чи не буде порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ?!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).
Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата.
Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)” можна ознайомитися на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У звя’зку з набранням чинності 01.05.2019 деяких змін до Кодексу газотранспортної системи в частині замовлення потужностей та послуги балансування, як складової послуги транспортування, виникла необхідність приведення діючих договорів на постачання природного газу для потреб бюджетних установ, укладених з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у відповідність до чинного законодавства.
З метою недопущення порушень законодавства у сфері публічних закупівель просимо надати роз’яснення чи можна викласти тендерний договір у новій редакції або ж потрібно вносити зміни саме до окремих пунктів тендерного договору, які зазнають змін через набрання чинності нової редакції Кодексу газотранспортної системи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами проведення наради буде підготовлено узагальнену відповідь для суб’єктів сфери публічних закупівель, яка буде оприлюднена на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
11 січня 2019 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів між відділом освіти Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі – Постачальник) укладено договір про постачання природного газу (код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо).
10 та 11 липня 2019 року Постачальник звертається до відділу освіти з листами відповідно до яких, посилаючись на пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», наполягає на внесенні змін до укладеного договору, а саме – підписати Додаткову угоду на вилучення транспортування з основного тендерного договору, обґрунтовуючи їх тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 22.04.2019 р. «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2497.
Однак, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Разом з тим, статтею 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у цій статті Закону.
Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з метою недопущення порушень у сфері публічних закупівель, прошу надати роз’яснення з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці Узагальнені відповіді.
|