|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно проводити тендер на організацію харчування дітей в школі за кошти батьків, організацію роботи буфету ( кейтерінг). Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
|
|
22.02.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами; у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
21.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії
правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 11 листопада 2022 р. № 1275 - Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.
Однак, згідно п.5 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Запитання - чи можуть державні замовники у сфері оборони під час закупівлі товарів, не визначених у додатку до особливостей затверджених рішенням Кабміну № 1275, робіт та послуг користуватись положеннями Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та, відповідно застосовувати процедуру відритих торгів з особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz.
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
п. 27 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає предмет закупівлі "роботи" у тому числі як: "...роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". В той же час п.22 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає визначення предмету закупівлі: ",,, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку". Крім того, пунктом 13 Порядку, що затверджений наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 №1082 визначено : "...в окремих полях заповнюється інформація щодо...коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи".
Враховуючи вищевикладене, та те, що роботи з будівництва та проєктування є зовсім різними предметами закупівель за кодами Єдиного закупівельного словника (ДК 021-2015), прошу пояснити яким чином, у разі закупівлі робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, визначати предмет закупівлі, та передбачати його у плані закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
10.11.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
28.10.2022 я опубліікував на Вашому сайті запит № 1091/2022 стосовно порядку визначення предмету закупівлі для централізованого водопостачання: 4111000-3 -- Питна вода - є ТОВАР чи 65110000-7 -- Розподіл води - є ПОСЛУГА. Я щиро вдячний, що представники Уповноваженого органу з Державних закупівель вчасно і "обгрунтовно" надали відповідь.
По-перше, Ваше посилання на відповідь по аналогічному запиту №"1414/2021 щодо визначення предмету закупівлі при закупівлі теплової енергії ніякої аналогії немає з моїм запитом. До того ж закупівля теплової енергії однозначно визначена керівними документами як товарна продукція. А от з постачанням води набагато складніше і не однозначно.
По-друге, красиво відсилати мене на процедуру пошуку відповіді в розділі "Консультації з питань закупівлі" є мяко кажучи не зовсім коректно.
Переконливо прошу представників Уповноваженого органу уважно ознайомитись з текстом мого запиту і надати конкретну обгрунтовану відповідь на нього. Надіюсь на розуміння.
Уповноважена особа КЕВ м. Вінниця Олександр УМАНСЬКИЙ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. При цьому предмет закупівлі у конкретному випадку визначається замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону та Порядку. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|