|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим підприємством було заключено договір, звіт про виконання якого ми не опублікували протягом 3 дні, у зв'язку з відсутністю інтернету, після отримання проекту моніторингу , в якому зазаначалось, чому ми не опублікували звіт, ми через рік після виконання і закінчення терміну дії договору для усунення зазначеного порушення опублікували звіт про виконання договору. На що у висновку ДАСУ зазначилось що ми все одно порушили статтю 10 ЗУ "Про публчні зкупівлі". Які надати аргументи чи заперечння, чому звіт було опубліковано через рік після закінчення терміну ді договору і після його виконання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закон замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Отже, Законом передбачений обов’язок замовника оприлюднення інформації, визначеної статтею 10 Закону у встановлені строки.
При цьому частиною першою статті 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розрозбленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ "Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
-якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю;
- існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;
та інш.
Виходячи зі змісту ст. 40 ЗУ Умови застосування переговорної процедури закупівл:
- якщо було двічі відмінено процедуру ВІДКРИТИХ ТОРГІВ , у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Врахучуючи зазначене вище, як проводити Замовники закупівлю "розробку проектно-кошторисної документації" у проектанта який в свою чергу має права інтелектуальної власності, та сума очікуваної вартості не перевищую 1 500 000 млн. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Допорогова закупівля розпочалася до 19.04.2020 р., повідомлення про намір підписати договір сформовано 23.04.2020, договір планується підписати 07.05.2020 р. , чи можна закінчувати допорогову закупівлю розпочату до 19.04.2020 р. за правилами попередньої редакції чи потрібно скасовувати допорогову закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми бюджетна установа, у нас укладаються контракти з адвокатами які надають безоплатну вторинну правову допомогу. З початку року укладається контракт на 1 грн а потім збільшується додотковими угодами (як відзвітувався адвокат). В додаток до річного плану закупок ми їхне вносили. Питання як бути по новому закону. Вности їх до річного плану закупок, опубліковувати звіти.
Надайте роз'ясненнядо Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”
5. Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
6. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запиті № 688/2020, а також у листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|