Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 «Про затвердження» (далі – Порядок) між управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі –управління), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена наказом Міністерства соціальної політики України 12 квітня 2018 р. № 506). При цьому, проекти відповідних договорів формуються автоматично програмним забезпечення програмного комплексу Централізований банк даних з питань інвалідності, володільцем якого є Міністерство соціальної політики України. Внесення будь-яких змін до договору, окрім зазначення реквізитів сторін, для управління є неможливим. Відповідно до п. 23 Порядку, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних. В зазначеному договорі управління виступає в ролі платника, та по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться підприємством-виробником безпосередньо особі з інвалідністю згідно її індивідуального вибору та замовлення. Відповідно до п.7 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме : - Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі» із змінами, що набули чинності 19 квітня 2020 року. - Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати.

Договір на постачання теплової енергіі заключений ще в 2018 р.і пролонгований.але станом на 31 липня 2020 р. за нашим підприємством рахується заборгованість за надані послуги в 2019 р.Чи має право наше підприємство оплатити заборгованість по старому договору чи потрібно проводити переговорну процедуру по новому Закону з 19.04.2020 р.через ПРОЗОРРО

Протягом бюджетного року вартість робіт ( наприклад проекні роботи) Замовником формується сумарно по різним обєктам з однаковим кодом ДК ? НАПРИКЛАД: 1)Проект "Реконструкція вуличного освітлення вул Перша с.Біле" вартість=30тис 2)Проект "Реконструкція вуличного освітлення вул Друга с.Біле" вартість=25тис Як будуть укладатися договори ? Як окремі обєкти з допороговими сумами ( без проведення спрощеної процедури)? Або 1 договір(30тис) укладється без тендеру, а другий (30+25=55тис) вже як перевищення допорогової сумии через ПРОЗОРО Спрощенною процедурою??

Доброго ранку! У лютому 2020 року було укладено договір по коду 18110000-3 формений одяг на суму 180 тис.грн. та опубліковано звіт про укладений договір в системі. Зараз по коду 18110000-3 нам надали додаткові кошти у сумі 180 тис.грн. Чи можна зараз заключати прямий договір та знову оприлюднити звіт про укладений договір на 180 тис.грн?

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі?