|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.
У ст. 22 Закону передбачено, що у разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.
Ст. 29 Закону визначено розгляд та оцінку тендерних пропозицій.
ч. 3 ст.29 Закону передбачено, що Критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
ч. 4. ст. 29 Закону У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:
1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією товару (товарів);
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни або вартості життєвого циклу, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.
Однак у електронній системі закупівель відсутня технічна можливість щодо проведення закупівель з розрахунком життєвого циклу, чи оголошення закупівлі без очікуваної вартості у разі якщо застосовується розрахунок вартості життєвого циклу.
Враховуючи викладене та у разі оприлюднення оголошення закупівлі із застосуванням розрахунку вартості життєвого циклу, як діяти Замовнику під час розрахунку очікуваної вартості, оскільки оприлюднена ним очікувана вартість закупівлі буде меншою ніж вартість за розрахунком вартості життєвого циклу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” .
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть будь ласка, на скільки довго чекати відповіді від Держаудитслужби на звернення, що було подано на сайті Prozorro? Наприклад до закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-06-002287-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
в п 6 Статті 26 ЗУ Про закупівлі зазначено: ". Тендерні пропозиції/пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання або ціна яких перевищує очікувану вартість предмета закупівлі не приймаються електронною системою закупівель.
7. Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку.
До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції."
Та, яким чином Замовник може дозапитати (технічно) дану інфо та отримати (технічно) відповідь від учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Поряд з цим з питань технічної реалізації вимог Закону в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На нашому майданчику в закупівлях виникло повідомлення "Вид предмета закупівлі не відповідає коду CPV, розгляньте можливість його заміни"
Закцпівля робіт опублікована і оголошена за процедурою Відкриті торги на Реконструкцію лінійно-кабельних споруд системи відеоспостереження в м. Южноукраїнськ
за ДК 021:2015: 32235000-9 Системи відеоспостереження замкнутого типу. Чи можливо змінити код, і як його змінити. Або закупівлю необхідно скасовувати, і публікувати новий річний план і знов Оголосити тендер
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас питання визначення предмета закупівлі розкрито в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи, оператор авторизованого електронного майданчика, зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
«Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної
пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції»
тендерна документація визначає наступні критерії оцінки для визначення найбільш
економічно- вигідної пропозиції:
Ціна – 70 балів;
Натуральність продукту – 30 балів.
Підтвердження натуральності пропонуємого продукту- 30 балів ( застосовується на
виконання вимоги п. 4.7. «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» (
спільний наказ МОН України та МОЗ України № 298/227 від 17.04.2006 р.) «В дошкільних
навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні
барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти» та згідно з ЗУ
«Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018р. та
ДСТУ ISO/TS 19657.)
Учасникам, які нададуть підтвердження натуральності пропонуємого продукту:
- «Сертифікат відповідності критеріям натуральності» стосовно предмету
закупівлі;
- Атестат акредитації органу з оцінки відповідності, який видав цей сертифікат, з
підтвердженням сфери акредитації буде присуджено 30 балів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація має розроблятися, затверджуватися замовником і містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методики оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
При цьому узагальнені методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти доступні за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8c5171b2-8513-4e55-a70c-e9059c8e6c8b&title=NakazMinekonomikiVid30-10-2020-2208-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoMetodologiiOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhOsviti-
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|