Доброго дня! 09.07.2023 набув чинності Закону України "Про управління відходами", відповідно до якого Утворювачі побутових відходів зобов’язані:укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами (ст. 31). Відповідно до ст. 33 цього закону Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб’єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами. Суб’єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 32 Адміністратором послуги з управління побутовими відходами визначається виключно комунальне підприємство, яке у територіальних громадах з чисельністю населення понад 500 тисяч осіб визначається рішенням міської, сільської, селищної ради. Просимо надати роз'яснення як вказані норми закону впливають на Замовників публічних закупівель при проведені закупівлі за ДК 021:2015 - 90510000-5 - Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям

Бюджетна установа, що фінансується із місцевого бюджету, у партнерстві з закладом вищої освіти, що фінансується із державного бюджету, отримала міжнародний грант у рамках програми Європейського Союзу Горизонт-2020. Бюджетна установа та заклад вищої освіти уклали між собою партнерську угоду (угоду про консорціум) щодо участі у реалізації грантового проєкту. У підписаному із грантодавцем договорі про надання гранту визначено, що виконавцями проєкту є бюджетна установа та заклад вищої освіти, згадані раніше по тексту. Для кожного з виконавців у грантовому договорі передбачено ряд активностей і відповідний максимальний бюджет на фінансування цих активностей. При цьому, уся сума гранту надходить на рахунок бюджетної установи, а вона, як координатор, зобов’язана забезпечити розподіл фінансування. Бюджетна установа планує перераховувати кошти для закладу вищої освіти частинами, як оплату за виконані роботи/надані послуги (у рамках активностей, передбачених у бюджеті грантового договору). Чи є у такому випадку підписані грантовий договір та угода про консорціум документальним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин при закупівлі робіт, послуг бюджетною установою у закладу вищої освіти та чи може, як виняток, до таких закупівель бути застосована переговорна процедура згідно з абзацом 4 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі”?

Відповідно до абзацу третього пункту 4 Розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації. На даний час ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві». Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Розділу ІІ Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11. 2021 року № 281 (далі – Настанова), вартість будівництва визначається на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації. Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На даний час службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служби) на виконання Порядку реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382, делеговано функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), у тому числі на підставі наданих облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ОМС) проектними документаціями на об’єкти будівництва. Вказані проектні документації було розроблено ОМС (на замовлення ОМС) та затверджено за результатами проведеної експертизи. Просимо надати роз’яснення, чи можуть Служби, за умови, що проектна документація не передається на їх баланс та авторські майнові права на таку проектну документацію у них відсутні, вносити зміни щодо цін на ресурси, визначених у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення), зазначати очікувану вартість закупівлі іншу від кошторисної вартості об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення)? Додатково просимо надати роз’яснення щодо механізму коригування інвесторської кошторисної документації в розробленій та затвердженій за результатами проведеної експертизи проектній документації у разі виявлення замовником завищених цін на матеріально-технічні ресурси.

1. Чи відноситься переговорна процедура до процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ст.13 Закону)? 2. У разі укладення договору про закупівлю за результатами переговорної процедури, чи вважається такий договір укладеним без проведення процедури закупівлі?

Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води. В свою чергу КП «Тепловик» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. Нами укладаються договори на виконання будівельних та монтажних робіт з підприємствами комунальної, державної та приватної власності. Дані договори не мають відношення до основного виду діяльності підприємства де воно є монополістом. Для виконання будівельно монтажних робіт по укладених договорах підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання яке в подальшому використовується для виконання укладених договорів (Комерційної діяльності). У відповідності до ст. 3 ч.6 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» закон про публічні закупівлі не застосовується у випадку якщо замовники визначені у п. 4 частини першої ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» здійснюють закупівлю таких предметів закупівлі : товари, що закуповлюються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Як сказано вище, ми не займаємо монопольне становище на ринку будівельних товарів. Також 21.05.2020р. Вами надавались роз’яснення за номером 3304-04/32275-06 у відповідності до яких було вказано, що якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, то дія закону при закупівлі товарів для комерції не застосовується. Просимо надати роз’яснення, чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», товарів та матеріалів, які в подальшому використовуються для комерційної діяльності, тобто для виконання договорів підряду, договорів на виконання робіт та інших договорів які не мають відношення до основного виду діяльності???