Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
06.05.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2968 / 3193
1. Ми малий непобутовий споживач, наші електроустановки приєднані до електромереж всі до 50 кВт. Чи маємо ми право в 2021 році закупити універсальну послугу і чи не буде це розцінено, як дискримінація інших учасників. Якщо на нас поскаржаться, які санкції на нас чекають ? 2. Щодо Постанови КМУ від 31.03.21 №272 (в частині закупівлі електроенергії ) чи розповсюджується її дія на органи місцевого самоврядування, чи ця постанова стосується виключно бюджетних установ, які здійснюють заходи спрямовані на запобігання виникненню і поширенню ковід. Дякую.
Відповідь
05.05.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3207 / 3064
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
Відповідь
05.05.2021 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
5009 / 5234
Чи є посилання на Правила улаштування електроустановок (діє згідно Наказу №476 від 21.07.2017р. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України), а саме - п.1.2.20: «для електроприймачів третьої категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби». обґрунтуванням щодо використання переговорної процедури для заключення договірних відносин з організаціями, що виконують аварійно-відновлювальні ремонтні роботи, а саме Закон «Про публічні закупівлі» Розділ VII Стаття 40, п.2, підпункт 3: «Виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера»?
Відповідь
05.05.2021 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
4262 / 4298
Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником. На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ. Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі. Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації). Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув. Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку? Заздалегідь вдячна за консультацію!
Відповідь
05.05.2021 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
3334 / 3356
Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного. В запиті 646/2021 Ви перенаправили на відповідь по запиту 620/2021. У відповіді на запит 620/2021 міністерство вказало, "Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта". У зв'язку з відсутності конкретності у відповіді на запит 620/2021 прошу навести приклади законодавства, яке передбачає категорії гаранта та принципала.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2