Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. 1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі? 2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ? 3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку? 4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону? 5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)? 6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики? Дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питань 1, 2

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.

Щодо питання 3

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.

Щодо питання 4

Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.

Щодо питань 5, 6

Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.

При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

30.07.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3000 / 2987

У 2020 році було укладено договір про розроблення «Детального плану території». У зв’язку із несприятливою епідеміологічною обстановкою та встановленням на території України карантину у 2020 році договір було виконано лише частково, оскільки кошти на покриття витрат за договором у нас були відсутні. Внаслідок цього, у кінці 2020 року цей договір було розірвано за згодою сторін. Тим не менше, у 2021 році, з огляду на покращення епідеміологічної обстановки та наявністю коштів постала потреба у завершенні Детального плану території. У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності існуючої необхідності у захисті прав інтелектуальної власності. Договором 2020 року встановлено, що «Детальний план території» є авторським твором, авторські права на який належить контрагенту за договором Оскільки Заповіднику необхідно завершити такий «Детальний план», а він є об’єктом інтелектуальної власності контрагента., виходячи із змісту п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлю таких робіт необхідно здійснити без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі через закупівлю без використання електронної системи закупівель. Однак, з метою недопущення помилок та уникнення порушень при оформленні закупівлі, у відповідності до чинного законодавства України, просимо надати консультацію-роз’яснення з приводу наведеного.

Відповідь

13.07.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2855 / 2725

Сільська рада є засновником комунального унітарного підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. Чи має право сільська рада укладати прямі договора (до 50 тис. грн.) на надання послуг з благоустрою території з комунальним підприємством засновником якого вона є? Заздалегідь дякую за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Поряд з цим замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника виключно під час проведення процедур закупівель.

Разом з тим згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

13.07.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2848 / 2955

Запит від Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП ГІОЦ) Тема: План закупівель Тема розширена: Агентські послуги Суть питання: Просимо надати роз’яснення з наступного питання. На підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 жовтня 2018 року №1887 «Про затвердження порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати поїзда у міському пасажирському транспорті міста Києва, незалежно від форм власності», (далі – АСОП), КП ГІОЦ є оператором АСОП та має право укладати договори про надання послуг в АСОП з Агентами. На підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2018 року №706 «Про створення автоматизованої системи обліку оплати поїзда у міському пасажирському транспорті міста Києва, незалежно від форм власності», КП ГІОЦ уповноважене здійснювати справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням АСОП. КП ГІОЦ має на меті укласти агентський договір, за яким Агент зобов’язується від імені КП ГІОЦ здійснювати операції з продажу електронних квитків та/чи поповнення транспортного ресурсу, за агентську винагороду (встановлений відсоток). З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між КП ГІОЦ, як Принципала, та Агентами, які будуть виникати на підставі такого договору, оскільки загальна вартість послуг за агентським договором може перевищити 200 тис гривень?

Відповідь

30.06.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2994 / 3030

Деякі заклади загальної середньої освіти користуються послугами з гарячого харчування, інша кількість закладів знаходиться на продуктах харчування. Прийнято рішення міської ради про переведення всіх закладів освіти на продукти харчування. На початку року вже були укладені договори по продуктах, але виникає потреба в збільшенні об'єму продуктів. Чи потрібно розривати діючі договори та проводити нову закупівлю? Чи можливо провести додаткову закупівлю на переведені заклади?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2