Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
15.09.2021
Запитання      Тема: Інше
Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі. Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій. Питання. Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі? ДРУГЕ ПИТАННЯ Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності. Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції. Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо. Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи. ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги. Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах: a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні? b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг? d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг? До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи
Відповідь
15.09.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня! Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" та національному класифікаторі України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N 457 (далі - ДК 009:2010). Згідно з ДК 009:2010: - "аутсорсинг - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції"; - "термін "аутсорсинг" також використовують, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, і не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник і підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів". У пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що "договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару". ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ, чи слід розглядати як аутсорсинг будь-які договори на закупівлю робіт та послуг, які укладаються органами державної влади, особливим центральним органом державного управління з учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (не залежно від того чи виконували раніше органи державної влади ці роботи чи послуги власними силами).
Відповідь
15.09.2021
Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи. В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності. 1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів? 2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою?
Відповідь
15.09.2021
Запитання      Тема: Інше
У липні 2021 року Верховна Рада скасувала позатендерну процедуру закупівель для певних категорій медичних товарів, необхідних для лікування хворих на COVID-19. Однак, на час карантину залишила для цих товарів механізм спрощених електронних закупівель. Так, були внесені відповідні зміни до ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі". Новою редакцією ст. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про публічні закупівлі" визначено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів карантину, відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», позатендерну процедуру буде залишено лише для закупівлі лікарських засобів, вакцин, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, щоб лікарні та Міністерство охорони здоров’я України могли оперативно здійснювати їх закупівлю. Закупівлі ж інших товарів та послуг, в тому числі засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), буде здійснюватися в порядку спрощених закупівель, відповідно до статті 14 Закону «Про публічні закупівлі». Аналіз публічних закупівель, які проводяться замовниками різних рівнів свідчить про те, що замовники неоднаково розуміють порядок проведення публічних закупівель "ковідних товарів" , а саме тих, які включені у Перелік, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2020 року. Так,автора питання цікавить порядок проведення закупівель засобів індивідуального захисту ( ЗІЗ). В одних випадках закупівлі ЗІЗ проводяться у спрощеній закупівлі , хоча очікувана вартість може сягати і декількох мільйонів гривень, в інших випадках - призначаються відкриті торги. Просимо розяснити яка процедура публічних закупівель має бути обрана замовником , коли предметом закупівлі є товар , що входить до Переліку , затвердженого Постановю КМУ № 224 від 20.03.2020 року " Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість"?
Відповідь
15.09.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня! Чи можлива заміна Банка – Гаранта, якщо Учасник/переможець надав «Забезпечення виконання договору про закупівлю» у вигляді банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) після укладання договору, заміна на Банк-нерезидент. Умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю, згідно ТД наведенні нище: «Замовником вимагається від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі: банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії) із зобов’язанням банку у разі невиконання умов договору про закупівлю, відшкодувати замовнику на рахунок Державної казначейської служби України кошти у сумі забезпечення виконання договору, визначеній в тендерній документації. Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам Положення «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639. Розмір забезпечення виконання договору складає: 1 % (один) від вартості договору. Не пізніше дати укладення договору про закупівлю Учасник-переможець, вносить забезпечення виконання договору в формі оригіналу банківської гарантії. Строк дії забезпечення виконання договору повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 30 днів. Усі витрати, пов'язані з поданням забезпечення виконання договору про закупівлю, здійснюються за рахунок коштів Учасника. Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю не припиняє виконання зобов'язань Учасника за договором про закупівлю. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин на письмовий запит учасника або особисто. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.»
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json