|
|
12.02.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради звертається до Вас з проханням надання роз’яснень, щодо вирішення ситуації, яка виникла при здійснені остаточного розрахунку по відповідному договору.
Питання: В процесі здійснення закупівель, виконання договорів мають місце непоодинокі випадки, щодо помилкового (причини різні) закриття договору в системі прозоро, який фактично, ще не виконаний.
Законодавством чітко не визначений алгоритм дії замовника в такій ситуації і тому замовники потрапляють у тупий кут з такою проблемою. Звернення на площадку менеджерами також не вирішується ця проблема.
Так, Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23928294), помилково закрито договір оплата по якому в повному обсязі не здійснена, а саме:
UA-2022-12-19-019403-a «Послуги з патрулювання території поблизу об’єктів інфраструктури міста Дніпра».
Послуги за 2023 рік надані в повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг.
Залишок не оплаченого періоду, за які замовником отримано послуги, становить з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн.
У січні 2024 року складено додаткову угоду на суму 1 204 896,00 грн остаточного розрахунку за фактично надані послуги в грудні місяці 2023 року (з 21.12.2023 по 31.12.2023). Але технічно на момент укладання додаткової угоди процедура за договором закрита і головний розпорядник не має технічної можливості оприлюднити на майданчику вищезазначену додаткову угоду для остаточного розрахунку.
Додаткова угода складена лише з метою здійснення повного та остаточного розрахунку відповідно до умов договору та тендерної документації і не вносить зміни в істотні умови договору та тендерної документації.
Відповідно до ст.10 п.11 оприлюдненню підлягають повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням п.19 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування».
Органи держказначейства, відповідно до ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюють перевірку документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Органи держказначейства не здійснюють реєстрацію юридичних зобов’язань на відповідну суму, так як не оприлюднена додаткова угода щодо оплати за надані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. посилаючись на ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо здійснення перевірки документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Тому питання полягає в тому, як в межах чинного законодавства здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023. Чи правомірні дії нас, як замовника, щодо складання протоколу уповноваженої особи про допущення технічної помилки. Які необхідно здійснити дії замовнику, попавши в таку ситуацію, та виконати умови договору в повному обсязі.
Щиро дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
09.02.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (далі – Замовник) згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) належить до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону (пункт 4 частини першої статті 2 Закону).
Згідно із пунктом 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель (далі - річний план) замовника відповідно до статті 4 Закону.
Річний план Замовника формується на підставі заявок структурних підрозділів Замовника. Наявна потреба в конкретному переліку товару виникає протягом року.
Звертаємось до Вас з наступного питання:
Чи не буде порушенням законодавства в сфері публічних закупівель, якщо виходячи із наявної потреби протягом року, спочатку Замовником укладено договір/-ри без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, а потім при перевищенні 100 тис. гривень (коли було вже укладено договори без використання електронної системи закупівель на товари, вартість предмету закупівлі яких є меншою, ніж 100 тис. гривень) Замовником буде проведено закупівлю на той самий предмет закупівлі шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708).
Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
09.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В рамках модернізації харчування в нашій громаді, було здійсненно перехід до роботи згідно моделі опорної кухні. Правові відносини оформленні договором про надання послуг з харчування, де виконавець-опорна кухня, отримувач послуги відповідно- замовник. Постанова КМУ №305 від 24.03.2021 не вказує чи потрібно публікувати такий договір, і чи взагалі підпадають такі відносини у сферу дії ЗУ"Про публічні закупівлі",(окрім,закупівлі безпосередньо продуктів харчування для закладів,НЕ послуги!).Оскільки вищевказані правовідносини не вказані у переліку п.5, ст.3 ЗУ"Про публічні закупівлі", чи потрібно реєструвати такий договір в електронній системі закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 465/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e37377d-5fe0-4e77-97a7-2aa7e3ef6a6e&lang=uk-UA
|
|
|
09.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в запиті № 405/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b71269ce-194c-4d84-af82-9df507329e41&lang=uk-UA
|
|
|
08.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"в умовах воєнного стану витрачає такі великі гроші налогоплатників на придбання легковика. Як що за ці гроші можно купити 2 автомобіля іншого виробника. Закупівля №23087698 Легковий автомобіль SKODA Octavia A8 Ambition 1,4 TSI/110kW 8 AG (або еквівалент)
Бюджет 2 224 480,00 грн. з ПДВ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо потреби у товарах, роботах, послугах, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому визначення потреб замовника та їх цільового призначення не є предметом регулювання Закону та Особливостей.
Крім цього, зазначаємо, що згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю щодо питань публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|