Згідно зі ст.11 нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються. Новою редакцією ст.16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом. Станом на теперішній час PROZORRO технічно не готова. Виникає принцип «неналежного урядування». Яким чином проводити закупівлі уповноваженій особі щоб не порушувати вимоги Закону «Про публічні закупівлі» не тільки у ненаданні інформації.

Законом встановлено, що замовник має право визначити уповноважену особу та тендерний комітет, за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Таким чином тендерний комітет – це колегіальний орган, який безпосередньо приймає рішення щодо процедур закупівель, а на секретаря комітету лише покладено функції завантаження та оприлюднення відповідної інформації за результатами прийнятих комітетом рішень. Тобто, секретар не є особою, що безпосередньо призначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі. Уповноважена ж особа здійснює оприлюднення інформації щодо закупівель на підставі власних рішень щодо їх організації та проведення. Враховуючи вказане, просимо надати чітку відповідь: якщо в установі тендерний комітет відповідає за проведення виключно відкритих торгів, а уповноважена особа – за решту закупівель, то чи може секретар тендерного комітету одночасно бути уповноваженою особою та забезпечувати розміщення інформації від імені ТК та від імені УО використовуючи один електронний підпис?

У січні за скороченою переговорною процедурою укладено договір на постачання електричної енергії. Після укладання було добавлено ще один об'єкт на який постчається ел. енергія та рішенням міської ради збільшено фінансування на 35000. (Загальна сума за кодом постачання ел. енергії більше 4 млн. грн.). За якою процедурою проводити цю закупівлю.

Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного. Замовником у 2019 році за результатами проведення відкритих торгів у порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, було укладено договір про закупівлю робіт з реконструкції будівлі навчально-виховного комплексу. Термін виконання робіт – до 20.12.2021 року. На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом. Очікувана вартість таких додаткових робіт перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону в новій редакції, але є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, та складає 7,0 млн. грн.. У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера». Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті на реконструкцію будівлі навчально-виховного комплексу, якщо вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера згідно попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі»? Чи вважаються «АНАЛОГІЧНИМИ» в розумінні нової редакції Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які стали необхідними у зв’язку з коригуванням проекту та технічно і економічно пов’язані з основним договором про закупівлю? Заздалегідь вдячні за консультацію.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Яким чином переможець процедури закупівлі повинен підтвердити відсутність зазначеної підстави? Який орган видає довідки про наявність/відсутність підстави, зазначеної у п. 12 ч.1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"?