Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
23.09.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3060 / 2948
У зв’язку з неоднаковим тлумаченням положень ЗУ «Про публічні закупівлі» АМКУ та судами у відповідних справах, постає питання: Чи повинен замовник звертатися до учасника торгів з повідомленням-вимогою про усунення невідповідності тендерної пропозиції до норм закону, у разі коли другим не було надано документів, що підтверджують його відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі»? Дане питання також було висвітлене на веб-сторінці 12.08.2020, на що було приведено відповіді на запити 800/2020 та 1562/2020. Однак вони не містять чіткої та вичерпної відповіді на викладене.
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2574 / 2632
Нашим підпрємством здійснюються публічні закупівлі товарів, робіт, послуг відповідно до «Про публічні закупівлі». Проте, у практичній діяльності виникають питання щодо визначення процедури закупівлі товарів, яка сумарно з попередніми закупівлями цього ж виду товару складає суму понад 50 тис. грн. Зокрема, в період з 01 січня 2020 року по 01 вересня 2020 року у зв’язку з наявною потребою для проведення ремонтних робіт нами було придбано товар - фарба за 11 договорами без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 ЗУ «Про публічні закупівлі», тобто звіту про договір. Станом на 01 вересня 2020 року загальна вартість товару-фарби по 11 договорам склала 47 000.00 гривень. Станом на 23 вересня 2020 року виникла додаткова потреба (виробнича необхідність) закупити товар-фарбу ще на 9 000.00 гривень, що не відображено у плані закупівель на поточний рік. Ураховуючи наведене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: 1. Чи вважатиметься закупівля фарби на 9 000.00 гривень новим предметом договору? 2. Чи потрібно у цьому разі здійснювати спрощену закупівлю або оприлюднення звіту про договір в електронній системі закупівель на вказану суму?
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3717 / 3936
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота; 4) вид закупівлі; 5) застосовані критерії оцінки; 6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю; 8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону; 9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю; 12) дата укладення договору про закупівлю; 13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ". В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2889 / 3100
Підприємству необхідно здійснити закупівлю послуг з «нестандартного приєднання». Згідно зі статтею 5 Закону України «Про природні монополії» передача та розподіл електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електромережами відноситься до сфери діяльності суб’єктів природних монополій. Відповідно до Переліку суб’єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики, що розміщений на сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_energo.pdf, оператором системи розподілу в Полтавській області є АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Частиною 4 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що порядок приєднання до електричних мереж операторів систем розподілу визначається Кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до систем розподілу. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №310 затверджено Кодекс систем розподілу, який регулює взаємовідносини ОСР та Користувачів системи розподілу (далі –Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок. Частиною 6 статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» відповідно до умов договору приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, реконструкцію та / або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника. Пунктом 4.1.9 Кодексу систем розподілу передбачено, що Послуга приєднання електроустановок Замовника до системи розподілу є платною та надається ОСР відповідно до договору про приєднання. Згідно до пункту 4.3.1 Кодексу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання. Послуга з приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання, що укладається за типовою формою (Додаток 4 до Кодексу систем розподілу). Отже, на законодавчому рівні визначено, що послуга з нестандартного приєднання надається виключно оператором системи розподілу. Таким чином єдиним надавачем послуг, що є предметом закупівлі, виступає АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2020 рік затвердженіпостановою НКРЕКП від 22.11.2019 № 2461. Калькулятор визначення вартості послуги з нестандартного приєднання "під ключ" електроустановок замовника до електричних мереж операторів систем розподілу оприлюднений на сайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua/?calc_nc. ЗАПИТАННЯ: враховуючи викладене вище, чи є правомірним, під час придбання послуг ««нестандартного приєднання» застосувати пункт 2 частини сьомої Статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин)?
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
4200 / 4203
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України. На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження. Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)». З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність. Заздалегідь вдячні.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2