Відповідно до пункту 4 статті 66 ЗУ «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі та оператори систем розподілу (далі - ОСР) мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед». Обсяги, які підлягають обов’язковій купівлі на ринку на ринку «на добу наперед» передбачені Постановою НКРЕКП №2896 від 17.12.2019 року.
ОСР є замовником у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання.
В той же час, частина 6 статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» містить випадки, коли цей Закон України не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи може ОСР здійснювати закупівлю електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами (крім обсягів, що підлягають обов’язковій купівлі на ринку «на добу наперед») за двосторонніми договорами з урахуванням положень пункту 5 частини 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» без проведення тендерної процедури закупівлі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Доброго дня. Кошти, отримані бюджетной установой за аренду нерухомого майна рахуються як бюджетні кошти, або як кошти отримані від господарської діяльності підприємства??? Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, не належить питання бюджетної політики.
Згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Тому, з зазначеним питанням пропонуємо звернутися до Мінфіну.
У лютому 2020 року (до набрання чинності нового Закону про закупівлі), було укладено договір на 125 тис грн. без застосування процедури (до 200 тис.) На даний момент виникла потреба в укладанні договору на інший предмет закупівлі за цим самим кодом ДК на 331 грн. Мова йдеться про закупівлю КЕП. Чи можливо це розцінювати цю закупівлю, як нагальну потребу, згідно п.3 ч.7 ст.3 ЗУ "Про ПЗ"): 3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення спрощеної закупівлі. Обставини - строк дії ЄЦП закінчується 09.10.2020, з 07.11. 2020 підписання документів тільки КЕП. Як саме треба оформити прямий договір не використовуючи спрощену закупівлю? Дякую.
Потрібна Ваша допомога. Нашим підприємством двічі проведено відкриті торги на Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. У зв"язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, проведено переговорну процедуру та заключено договір на 105 млн. грн. В жовтні 2020 року, за рахунок економії коштів, буде виділено ще 15 млн. грн. Питання: чи правомірне застосування в даному випадку переговорної процедури закупівлі на виділені додаткові кошти, згідно п.5 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Потрібна Ваша допомога. Нашим підприємством двічі проведено відкриті торги на Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. У зв"язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, проведено переговорну процедуру та заключено договір на 105 млн. грн. В жовтні 2020 року, за рахунок економії коштів, буде виділено ще 15 млн. грн. Питання: чи правомірне застосування в даному випадку переговорної процедури закупівлі на виділені додаткові кошти, згідно п.5 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»?