В 2020 році були проведена тендерна процедура на закупівлю реактивів, частина кошти держаного бюджету частина по спецфонду( надання послуг з навчання аспірантів). Торги проводилися двічі у 2020рази, процедури не відбулися, в звязку з відсутністью учасників. На кошти загального фонду бюджету проведені переговорні процедури. А на кошти спеціального фонду бюджету не проведені жодної, так як було 26 грудня 2020р. Було принято рішення провести переговорну процедуру в 2021 році. Питання: чи можемо продовжувати проведення переговорної процедури і заключати договір або потрібно проводити тендерні торги в 2021 році.( кошти на рахунку по спеціальному фонду бюджету залишилися). Закупівля в 2021 році реактивів планується по загальному фонду бюджету. Дякую
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 2721/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Доброго дня! Підкажіть будь ласка, як діяти надалі. У жовтні 2020 року відбулись вибори до Чопської міської територіальної громади, в наслідок чого до міста Чоп було приєднано 5 навколишніх сіл. Маємо по двом селам діючі договори на будівництво об'єктів, строк яких закінчується у кінці 2021 року. Протягом місяця села замовники перестають існувати, як юридичні особи, оскільки на наступну сесію міської ради буде винесено рішення про затвердження передавальних актів. Як такі договори виконувати надалі? Розривати їх і потім проводити переговорну процедуру (закупівля аналогічних робіт), інші варіанти? Яка можливість виконання таких договорів на майданчику замовника-села, яке приєднується до міста Чоп уповноваженою особою іншої юридичної особи? Час минає. Дайте пораду. Дякую!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання надано відповідь у запиті № 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Прошу дати роз'яснення чи являються центри стандартизації, метрології та сертифікації пов'язаними особами? Чи можуть 2 чи більше центрів брати участи в одній процедурі закупівлі як незалежні організації?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель', розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У січні 2021 року укладено договір на постачання природного газу на суму 49920,00 грн. 04.01.2021 на Прозорро розміщено звіт про укладання договору про закупівлю. Договір зареєстровано у ДКСУ. 20.01.2021 Миколаївгаз Збут надає додаткову угоду щждо збільшення ціни на газ з 01.01.2021. Автоматично сума договору збільшилась та стала 55836,00 грн. При реєстрації додаткової угоди в ДКСУ, казначейство не реєструє допугоду та вимагає проведення спрощеної процедури закупівлі. Що робити замовнику?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на питання міститься у запиті № 145/2021 за посиланням:
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Доброго дня. Між учасником і замовником укладено договір на постачання природного газу 30.12.2020 р. на 2021 рік . Постачальник хоче змінити вартість газу, застосувавши п.7. ч.5 ст.41. Пропонує першою додатковою угодою прописати порядок зміни ціни за п.7. ч.5 ст.41, а другою додатковою угодою уже збільшити ціну згідно порядку на 37 відсотків, підтвердивши зміну біржових котирувань довідкою ТПП. Чи можна підписати такі додаткові угоди, коли у проекті договору до ТД такого порядку не було?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" тавід30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями:
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням: