|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим управлінням було оголошено відкриті торги на закупівлю послуг з поточного ремонту мереж зовнішнього освітлення, Після оголошення переможця, інший учасник процедури подав скаргу в АМК. Рішенням АМК скаргу було задоволено. Не погодившись з рішенням, нами було подано позов до окружного адміністративного суду м. Києва. На період оскарження було заключено договір на 20%. Але вже більше місця суд не надсилає ухвалу про відкриття провадження для написання відзиву АМК, а кошти за договором на 20% вже закінчуються. Підскажіть чи передбачає Закон, як діяти в таких випадках. Чи є можливість заключити прямий договір або провести переговорну процедуру, як наслідок нагальної потреби, що складалася через числі скарги жителів міста та ТГ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 566/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f5fd0c3b-f0f3-4828-86d0-fff679ceeae8
|
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після прийняття наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, замовники почали вимагати додержання його вимог при наданні забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, наказом визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в гарантії, зокрема:
повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія - для принципала юридичної особи - резидента;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Законом України "Про публічні закупівлі" наведено визначення лише категорій бенефіціарів, при цьому таке поняття як "категорія принципала" та "категорія гаранта" в законодавчому полі України відсутні.
Прошу надати вичерпну відповідь, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" у визначений Законом термін на наступні питання:
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію принципала та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію гаранта та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Чи було публічне обговорення наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на інформаційному ресурсі, на який Ви звернулися, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону.
З огляду на зазначене Ваше звернення розглядається у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі”.
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується реквізитів гарантії міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що проект наказу “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” погоджений з Міністерством цифрової трансформації України, Національним банком України та Державною регуляторною службою України.
До того ж зазначений проект наказу та аналіз його регуляторного впливу було розміщено на веб-сайті Мінекономіки в розділі “Обговорення проектів документів”. Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту наказу приймалися впродовж листопаду 2020 року.
|
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
12 квітня 2021 року ми звернулись за наданням роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як потрібно трактувати термін «перепродаж третім особам». Чи включає в себе даний термін (підпадає під визначення) придбання продуктів харчування для подальшої переробки з метою перепродажу третім особам за звичайними цінами і на стандартних умовах, наприклад:
1) Купівля борошна, олії, дріжджів для випічки хлібобулочних виробів для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
2.) Придбання овочів для приготування блюд для продажу в їдальні працівникам за звичайними цінами.
3.) Придбання мінеральної води, соків для продажу в їдальні.
В отриманій відповіді Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України пропонується попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі та зазначено, що відповідь на питання міститься у запиті № 437/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4, проте дане посилання містить роз’яснення стосовно дилерства.
Вказане роз’яснення не дає відповіді на питання, що нас цікавить, а саме питання перепродажу продуктів харчування за звичайними цінами і на стандартних умовах в їдальні підприємства працівникам, а не як дилери.
Повторно просимо надати роз’яснення стосовно застосування п.2 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме як потрібно трактувати термін «перепродаж третім особам».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 437/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель та віднесення випадків, зазначених у зверненнях заявників, до таких, на які не поширюється дія Закону "Про публічні закупівлі" у конкретних випадках.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 520/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=615ef99d-49c4-4870-9943-919ae2de793f&lang=uk-UA
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством оголошено відкриті торги з публікацією англійською мовою, під час проведення закупівлі всі рішення Замовника оскаржені в АМКУ всіма учасниками, в т.ч. і відхилення Учасника за аномальну низьку ціну (7% від очікуваної вартості), в якій АМКУ став на сторону Учасника. Останнє рішення АМКУ виконано Замовником вже після спливу 90 днів (терміну дії пропозиції). Учасником завчасно (до терміну закінчення пропозиції ) зареєстровано (осільки система до виконання рішення АМКУ заблокована) лист безпосередньо в канцелярії Замовника про подовження терміну дії пропозиції ще на 90 днів. Враховуючи викладене, чи може вважатись лист Учасника про погодження подовження терміу дії пропозиції (без звернення Замовника за зазначеним погодженням) належною підставою для акцепту такої пропозиції, враховуючи, що спосіб продовження терміну дії пропозиції Законом не передбачений
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
При цьому Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Отже, продовження строку дії тендерних пропозицій здійснюється у спосіб, передбачений Законом та Порядком, тобто на вимогу замовника та із застосуванням електронної системи закупівель.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|