|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником.
На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ.
Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі.
Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації).
Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув.
Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку?
Заздалегідь вдячна за консультацію!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
У свою чергу строк розгляду тендерних пропозицій визначений частиною десятою статті 29 Закону.
Згідно частини одинадцятої статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Таким чином, оскільки Законом передбачено зупинення строків розгляду тендерної пропозиції у разі оскарження процедури закупівлі, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у строки визначені у частині десятій статті 29 Закону, у разі якщо строк дії такої тендерної пропозиції не закінчився.
|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного.
В запиті 646/2021 Ви перенаправили на відповідь по запиту 620/2021. У відповіді на запит 620/2021 міністерство вказало, "Поряд з цим інформація щодо категорії гаранта та принципала зазначається у разі, якщо визначення такої категорії передбачено законодавством, що регулює діяльність такого суб’єкта".
У зв'язку з відсутності конкретності у відповіді на запит 620/2021 прошу навести приклади законодавства, яке передбачає категорії гаранта та принципала.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання наведення прикладів нормативно-правових актів, які визначають категорію гаранта слід звертатися до Національного банку України.
Водночас за інформацією щодо законодавста, яке передбачає категорізацію принципала слід звертатися до установ, що регулюють діяльність такого суб’єкта.
|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною.
Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
30.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна в договорі, який укладено за результатами переговорної процедури, застосовувати ч.3 ст.631 ЦК України (початок надання послуги (подача води в р. Стара Саксагань в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг в весняно-осінній період в розмірі 860 тис.куб.м, відповідно до проєктної документації та відповідно до погодних умов). У 2021 році початок подачі води 15.04.2021, але триває процедура закупівлі, орієнтовна дата укладання договору 25.05.2021р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
30.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Міністерство розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України
01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
до договорів цивільно-правового характеру
з фізичними особами (не підприємцями)
Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності.
А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю.
Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону.
З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі».
Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|