|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
З метою застосування деяких норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) звертаюся за роз’ясненням з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Таким чином, під час визначення двох уповноважених осіб для здійснення закупівель в державному органі та визначення меж їх відповідальності за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до частини третьої статті 11 Закону, з урахуванням пункту 2.2 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, яким передбачено, що у разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов'язків визначається рішенням замовника, постало питання, що саме має на увазі законодавець під терміном «конкретна процедура закупівлі», адже відповідно до Закону процедурами закупівлі є відкриті торги (укладення рамкових угод, як різновиду відкритих торгів), торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
Враховуючи зазначене, прошу роз’яснити порядок застосування частини третьої статті 11 Закону, а саме: яким чином визначити відповідальність між двома уповноваженими особами за організацію та проведення конкретних процедур закупівлі/спрощеної закупівлі (чи можуть різні уповноважені особи здійснювати одні й ті самі види закупівель (відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Отже, уповноважені особи не можуть бути відповідальними за організацію та проведення однієї й тієї самої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
При розірванні договору від якої дати розпочинається відлік строку для оприлюднення звіту - від дати укладення угоди про розірвання договору чи від дати з якої сторони домовились, що дія договору буде припинена? (Наприклад, дата укладення угоди про припинення дії договору - 10.10.2021, а останній день дії договору - 20.10.2021)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Отже, у разі розірвання договору про закупівлю, звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється протягом 20 робочих днів від дати, щодо якої сторони домовились про припинення зобов'язнь за таким договором.
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАТЕМАТИЧНИХ МАШИН І СИСТЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (далі – Інститут) уклав Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 25 серпня 2021 № 125-ЕГТ-21/Е з переможцем закупівлі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРДЖИГАЗТРЕЙД» (далі – Постачальник). Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за договором становить разом з ПДВ 2,043 грн.
10.09.2021 Інститут отримав повідомлення Постачальника від 10.09.2021 № 819 про підвищення ціни за одиницю товару з 01.10.2021 шляхом укладення додаткової угоди до договору з посиланням на довідку Львівської торгово-промислової палати від 07.09.2021 № 19-09/772 та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 09.09.2021 № О-896.
29.09.2021 Інститут отримав нове повідомлення Постачальника від 28.09.2021 № 865 щодо підвищення ціни за одиницю товару та проєкт додаткової угоди до договору з посиланням на довідку Львівської торгово-промислової палати від 07.09.2021 № 19-09/772 та п.7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: у зв’язку зі зміною біржових котирувань ціни електричної енергії збільшити на 33,01% від попередньої ціни, без збільшення загальної вартості договору, а саме: зменшення обсягів закупівлі. В договорі описано порядок зміни ціни (Стаття 5) відповідно ст. 41 Закону.
Питання:
Чи може Інститут укласти дану додаткову угоду збільшення ціни за одиницю товару на 33,01% від попередньої ціни, без збільшення загальної вартості договору відповідно п.7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення щодо правомірності проведення переговорної процедури, після двічі відмінених процедур відкритих торгів, враховуючи, що узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі є вищою ніж очікувалося при оголошенні відкритих торгів. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізняються від вимог, що були визначені у тендерній документації. Відкриті торги не відбулися через стрімке зростання цін на природний газ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника є потреба здійснення поточного ремонту приміщення. Чи не будуть кваліфікуватись дії замовника як уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, якщо буде укладено договір з надання послуг з ремонту на 40 тис з матеріалів замовника. та самі матеріали на суту 41 тис. ? відтак послуги з ремонту - окремий предмет закупівлі та матеріали - товари - окремі предмети закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “послуги” та “товари” передбачено пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для послуг і товарів окремо.
|