|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва» - заклад охорони здоров’я, який отримує кошти за надані платні медичні послуги фізичним та юридичним особам, а також за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України за фактично надані медичні послуги населенню.
Вищезазначені грошові кошти заклад отримує на свої поточні рахунки, відкриті в банківських установах.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: чи може заклад в договорах на надання послуг або на поставку товарів встановлювати терміни виконання зобов’язань сторін на наступний фінансовий рік (наприклад: договір укладено на виконання поточного ремонту (послуги) або поставку медичного обладнання в вересні-жовтні 2021 року, в термін виконання зобов’язань сторін встановити у 2022 році).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
Крім того зазначаємо, що інформація щодо надання послуги з медичного обслуговування населення міститься у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Пiдкажiть будь ласка, якщо надходять кошти благогдiйнi або спонсора, не бюджетнi (300 тис грн) , планування, закупівлю i звiти проводити як I з бюджетними коштами, чи використання таких коштiв можливе без процедур вiдкритих торгiв?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 789/2021 та № 690/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=115bef2e-0037-4a1f-b2df-49448f3693fc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e68e51f2-a240-4561-9b20-8c1eb316dfa4&lang=uk-UA
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У 2020 році було укладено договір про розроблення «Детального плану території».
У зв’язку із несприятливою епідеміологічною обстановкою та встановленням на території України карантину у 2020 році договір було виконано лише частково, оскільки кошти на покриття витрат за договором у нас були відсутні. Внаслідок цього, у кінці 2020 року цей договір було розірвано за згодою сторін.
Тим не менше, у 2021 році, з огляду на покращення епідеміологічної обстановки та наявністю коштів постала потреба у завершенні Детального плану території.
У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності існуючої необхідності у захисті прав інтелектуальної власності.
Договором 2020 року встановлено, що «Детальний план території» є авторським твором, авторські права на який належить контрагенту за договором
Оскільки Заповіднику необхідно завершити такий «Детальний план», а він є об’єктом інтелектуальної власності контрагента., виходячи із змісту п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлю таких робіт необхідно здійснити без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі через закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Однак, з метою недопущення помилок та уникнення порушень при оформленні закупівлі, у відповідності до чинного законодавства України, просимо надати консультацію-роз’яснення з приводу наведеного.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
13.07.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Сільська рада є засновником комунального унітарного підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. Чи має право сільська рада укладати прямі договора (до 50 тис. грн.) на надання послуг з благоустрою території з комунальним підприємством засновником якого вона є? Заздалегідь дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Поряд з цим замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника виключно під час проведення процедур закупівель.
Разом з тим згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|