Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).

Отже, у кожного замовника є річний план до якого уповноважена особа (особи) включають заплановані закупівлі.

При цьому замовник самостійно  зазначає в положенні про уповноважену особу, розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за планування закупівель та формування річного плану, а також його оприлюднення. При цьому внесення інформації до річного плану про заплановані закупівлі може здійснюватися або однією уповноваженою особою, визначеною замовником відповідальною за планування закупівель, або кожною уповноваженою особою, стосовно тих закупівель за які вони відповідальні.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені  Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках. 

Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику,  з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:

1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2  Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Разом з тим згідно з  примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. 

Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі  здійснюється замовником самостійно.

Отже,  замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі  самостійно зазначають про включення/невключення  податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що  на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".

При цьому зазначаємо, що нова юридична особа має скласти новий Річний план закупіель, без урахувань закупівель, які були здійснені юридичними особами до реорганізації.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1362/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f11244e-7254-4d7b-9cd7-51a931aa2a00&lang=uk-UA