|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 30 Закону зазначений перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 27 Закону зазначено, що разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої ст. 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
На якому етапі до аукціону (під час прекваліфікаії) чи після аукціону замовник повинен відхилити тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції;
2) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, а саме:
2.1) учасник не надав інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій ст. 17 Закону;
2.2) учасник не надав документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
Ураховуючи викладене, у разі якщо оголошення оприлюднюється відповідно до частини четвертої статті 10 Закону, замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність тендерної документації та відхиляє тендерні пропозиції, які не відповідають умовам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Києво-Святошинському районі існує КУ "Дитяче харчування", яке створено з метою забезпечення харчування учнів 1-4 класів та учнів пільгових категорій за кошти бюджету району. КУ "Дитяче харчування" здійснює закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі".
Харчування учнів за кошти батьків та продаж буфетної продукції не здійснюється.
На сьогодні розглядається питання запровадити харчування учніів за кошти батьків та продаж буфетної продукції у закладах освіти району.
У звязку з цим районною радою створено комунальне підприємство "Шкільне харчування" та вирішується питання розподілу між Комунальною установою та комунальним підприємством послуг, які будуть надаіватись за кошти батьків.
Враховуючивищевикладене, просимо надати роз'яснення:
1. Чи потрібно новоствореному комунальному підприємству здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо воно буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, без виділення бюджетних асигнувань?
2. Чи потрібно комунальній установі здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" для організації платного гарячого харчування учнів, якщо вона буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, які будуть надходити на спеціальний рахунок установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Своєю чергою, питання застосування замовником Закону незалежно від джерела фінансування розглянуто у запиті № 65/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, з яким пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04ad9c85-d426-4a58-b4f2-752e68c10cfa&lang=uk-UA
.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління соціального захисту населення як розпорядник коштів проводить нарахування та виплату різних видів соціальної допомоги. Виплата проводиться через установи уповноважених банків та виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", що визначено відповідними нормативними документами КМУ. За доставку соціальних виплат АТ "Укрпошта" сплачується поштовий збір. Загальна сума асигнувань на 2020 рік по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" на ці цілі передбачена 350 тис.грн.
Питання: Чи в обов'язковому порядку застосовувати процедуру закупівлі послуг АТ "Укрпошта" відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі, якщо надавач послуг визначений нормативними документами КМУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи можлива робота ТК, якщо один із членів ТК звільнився? Чи обов’язково в разі звільнення члена ТК видавати наказ про його виведення зі складу комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника.
До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю, викладеною у запиті № 51/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В новій редакції Закону "Про публічні закупівлі" в ст.10, ч.1, п. 2 визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору Замовник оприлюднює не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подачі пропозицій, а в ст.14, ч.3, п.9 визначено, що строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п'ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощенної закупівлі в електронній системі закупівель. Питання: так як буде правильно - за шість чи за п'ять робочих днів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 нової редакції Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 9 частини третьої статті 14 нової редакції Закону строк для подання пропозиції учасником не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель.
Отже, замовник оприлюднює оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за шість робочих днів до дати кінцевого строку подання пропозицій.
|