|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06
Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже питання відповідь надано у запиті 645/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA
Також повідомляємо, що договірні відносини, які виникають між сторонами при укладенні та виконанні допорогового договору, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Отже, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору у відповідності до статті 10 Закону не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.
При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню.
Отже, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Водночас замовнику слід ураховувати, що Закон містить різні строки, алгоритми розгляду і оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації в залежності від очікуваної вартості закупівлі, а також різну їх технічну реалізацію.
При цьому замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг згідно частини другої статті 31 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема товари і послуги, закупівля яких здійснюється відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону.
Так, відповідно до статті 6 Закону України від 21.06.2012 № 4999-VI “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання програм Глобального фонду, за рахунок грантів (субгрантів) здійснюється згідно з вимогами Глобального фонду у сфері управління закупівлями та постачанням, а також внутрішніми процедурами основних реципієнтів (субреципієнтів), що погоджені з Глобальним фондом.
Водночас згідно з пунктом 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків.
При цьому відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Отже, щодо питань стосовно умов здійснення конкретної закупівлі слід звертатись до замовника (у тому числі, користуючись правами, передбаченими Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про звернення громадян"), а також безпосередньо до МОЗ.
|