|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір).
Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці».
Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством.
Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру.
Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни.
Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 210/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA
Поряд з цим, відповідь щодо виконання зобов'язань правонаступниками міститься у запиті 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 24 березня 2021 року № 233-р "Про визначення державного підприємства "Українські спеціальні системи" централізованою закупівельною організацією" (далі – розпорядження), передбачені Держстатом як замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі: "48610000-7 Системи баз даних (Послуги з постачання програмного забезпечення системи керування базами даних)", "48760000-3 Пакети програмного забезпечення для захисту від вірусів (Комплексний антивірусний та антиспамовий захист інформаційних ресурсів)", відповідно до додатка 1 до розпорядження, мають обов’язково здійснюватися через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО), а саме через державне підприємство "Українські спеціальні системи".
Звертаємо увагу на те, що додаток 1 до розпорядження має назву "Перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою", у той час як відповідно до основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, вищезазначені предмети закупівель належать до виду закупівлі – послуги. Крім того, оскільки придбання програмного забезпечення, що є предметами вищезазначених закупівель, Держстат здійснюватиме на правах користування, то відповідно до підпункту 12 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (зі змінами), оплата здійснюватиметься за кодом економічної класифікації видатків 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". Наведене свідчить про неузгодженість між нормативно-правовими актами та містить ознаки правової колізії, що унеможливлює їх виконання без допущення порушень.
Закупівля ліцензій програмного забезпечення системи керування базами даних термінова, тому що Держстату необхідно завершити її до кінця травня, оскільки це пов’язано з реалізацією заходів у рамках іншого договору щодо технічної підтримки, супроводження, адаптації нового сервісу та постачання пакетів оновлень програмного комплексу Єдиної інформаційно-аналітичної системи фінансово-господарської діяльності органів державної статистики.
Ураховуючи неузгодженість між нормативно-правовими актами, а також нагальну потребу у здійсненні вищезазначених закупівель послуг, просимо надати роз’яснення щодо можливості Держстату як Замовнику самостійно здійснити вищезазначені закупівлі послуг без передачі закупівель ДП "Українські спеціальні системи" як ЦЗО.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалася листом Мінекономіки від 22.04.2021 № 3305-04/24256-03 (копія додається).
|
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сторони підписання рамкової угоди, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
Сторони підписання договору закупівлі за рамковою угодою, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті.
Водночас, виходячи зі змісту частини четвертої статті 15 Закону, у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією рамкова угода укладається цією централізованою закупівельною організацією, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.
Поряд з цим, відповідно до частини 7 статті 15 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється за результатами проведення відбору або конкурентного відбору.
Водночас особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону встановлює «Порядок укладання і виконання рамкових угод» (далі – Порядок), затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами).
Так, відповідно до пункту 1 розділу 7 Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему: “Рамкові угоди”, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
11.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи включає в себе пункт ПКМУ від 20 березня 2020 р. № 225 «Реконструкція, реставрація, капітальний ремонт приміщень та споруд закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» послуги з проектування, проведення експертизи проектно-кошторисної документації, авторського та технічного нагляду вищезгаданих робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи правомірним є покладення рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій оповноваженої особи на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством)? Відсутність доплати аргументована статтею 25 Закону України № 1700-VII “Про запобігання корупції”, у якій визначено, що військовим заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту). При цьому у військовому інституті є працівники (не військові), яким є можливість здійснювати доплату.
2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій оповноваженої особи (як додаткової роботи)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|