Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
05.03.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1283 / 1291
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 19.09.2019 № 114) (далі – Закон) відповідальність за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. Згідно з пунктами 1, 2 частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі. Водночас пунктом першим статі 4 розділу Х прикінцевих та перехідних положень Закону від 19.09.2019 № 114 до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Одними із дій тендерного комітету, передбачених цим Законом є: планування закупівлі, складання та затвердження річного плану закупівель, здійснення вибору процедури закупівлі. Відповідно до норм Закону у Замовника створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу для проведення спрощених закупівель. Питання: 1) хто повинен затверджувати річний план закупівель якщо Замовником одночасно створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу (уповноважених осіб) для проведення спрощених закупівель, а річний план закупівель формується в цілому по Компанії? 2) хто повинен підписувати протокол щодо прийняття рішення про затвердження річного плану закупівель?
Відповідь
05.03.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
884 / 901
КП "Теплопостачання міста Одеси" проводить господарську діяльність пов'язану з виробництвом та постачанням теплової енергії. Вказаному підприємству необхідно закупити кам'яне вугілля. Сума закупівлі складає більше 5 000 000грн.Питання. Підпадає ця закупівля під п.2 ч.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Буде порушенням проведення цієї закупівлі без застосування системи PROZORRO чи ні?
Відповідь
04.03.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1076 / 976
Доброго дня! В складі тендерної документації є вимога про надання конкретного документу: копія або оригінал добровільного страхування професійної відповідальності перед третіми особами. Учасник був визнаний переможцем, а в подальшому його дискваліфікували через нібито відсутність даного документа. Хоча Учасник надав даний документ (його оригінал), який є вчасно підгружений та відповідає вимозі. Однак Замовник навмисно проігнорував цей документ, щоб знайти формальну причину для дискваліфікації та визнатии Переможця іншого Учасника. Яка позиція (практика) Міністерства та АМКУ в данному випадку? З повагою!
Відповідь
04.03.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою Розширений перегляд
1094 / 1111
Щодо процедури закупівлі – відкриті торги Питання 1: 28.02.2020 розміщено протокол тендерного комітету на електронному торговому майданчику Smart Tender щодо виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та повернення до кваліфікації товариства – учасника. При цьому, відбувся технічний збій, протокол не опублікований та Замовником не можливо здійснити повернення всіх учасників на кваліфікацію та проведення повторної кваліфікації. Чи буде це порушенням Закону? Питання 2: Відповідно до пункту 3 розділу 5 тендерної документації Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги». Під час подання (завантаження в електронну систему закупівель) документів тендерної пропозиції Учасник процедури закупівлі повинен накласти кваліфікований електронний підпис. Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації пропозиція учасника містить файл «sign.p7s» за результатами перевірка якого на веб-порталі https://acskidd.gov.ua/ встановлено наступне: Результат перевірки підпису: Підпис перевірено успішно Цілісність даних підтверджено Назва файлу з підписом: sign (1) Електронна печатка: назва відповідного учасника Організація (установа): назва відповідного учасника Код ЄДРПОУ: ______________ Посада: Електронна печатка Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для даних від Надавача): 28.12.2019 16:56:19 Сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Серійний номер: _______________________ Тип носія особистого ключа: Незахищений. Таким чином, учасником накладено на свою пропозицію електронну печатку, а не кваліфікований електронний підпис, як це вимагалось умовами тендерної документації. Чи буде це причиною відхилення пропозиції?
Відповідь
04.03.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
874 / 833
ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему. Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах. За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника. Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2