Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.07.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3489 / 3459
Тендерною документацією замовника по процедурі відкритих торгів, оголошеною 15.06.2020 р. встановлена вимога щодо накладання на пропозицію ЕЦП або КЕП уповноваженої особи учасника процедури. При цьому передбачено, якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілом; на кожен оригінал електронного документу окремо. Крім цього, тендерна докумнтація в описі формальних помилок містить помилки, повязані з відсутністю підписів та, за наявності, печатки учасника на документах/сторінках пропозиції учасника (в тому числі КЕП/ЕЦП, печаток на документах) та/або прізвища, ініціалів уповноваженої особи учасника, крім тих документів, що складені від імені учасника. Питання: чи є відсутність ЕПЦ/КЕП на кожному документі тендерної пропозиції та на тендерній пропозиції вцілому підставою для відхилення пропозиції учасника в звязку з її невідповідності вимогам тендерної документації?
Відповідь
27.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3489 / 3463
Після введення в дію нової редакції Закону про публічні закупівлі: 1.Може тендерний комітет організовувати спрощену процедуру закупівлі (закупівля від 50 до 200 тисяч) чи це повинна робити уповноважена особа? 2.Якщо відбулася дрібна закупівля без укладання договору, чи висвітлювати це на електронному майданчику? 3. Можна не призначати уповноважену особу з 19 квітня 2020 року, а зробити це пізніше, до початку 2022 року?
Відповідь
23.06.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3488 / 3492
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття. Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
Відповідь
02.06.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3488 / 3328
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі». Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» здійснює на комерційній основі утримання штучних споруд, надає послуги поточного ремонту зливових каналізацій та асфальтобетонного покриття, також здійснює прибирання доріг та тротуарів окремих районів міста Миколаєва. Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі – підприємство) не має прямого фінансування з міського та державного бюджетів. Усі послуги надаються тільки на засадах укладеного договору з розпорядниками коштів. Для підписання договорів та надання послуг підприємство на рівних умовах з іншими учасниками приймає участь у відкритих торгах у системі «Prozzoro». Попри те, у статутному капіталі нашого підприємства комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Вивчивши та проаналізувавши частину першу статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) від 29.04.2016 року №3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, підприємство так і не знайшло відповіді, щодо правильного застосування цієї статті Закону. Відповідно до вищезазначеного, просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону, а саме з питань: 1. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства повинні здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель? 2. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг без використання електронної системи закупівель? 3. Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» комунальні підприємства, які не мають фінансування з міського бюджету (не є розпорядником коштів) та надають послуги на конкурентних умовах? Чи повинні вони здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
Відповідь
18.05.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
3487 / 3359
Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (пп8) придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Прошу надати роз’яснення, які документи (у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі») необхідні для підтвердження статусу підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. Чи може достатньо копії статуту, де вказано що підприємство створене гром організацією осіб з інвалідністю, а може потрібна ще додаткова інформація щодо пільгового опадаткування підприємства? Дякую.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2