Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм 10 серпня розпочало примусове наповнення водосховища Катлабух в Ізмаїльському районі Одеської області. Для цього запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства.

Необхідність таких заходів виникла через критичне зниження рівня води у водосховищі та річці Дунай. Ситуація створила ризики для водної екосистеми Придунав’я, водозабезпечення населення та потреб аграрного сектору.

Примусове наповнення Катлабуха здійснюється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 503-р у межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.

Катлабух — критично важливий водний об’єкт для Придунав’я. Його примусове наповнення є необхідним кроком, щоб стабілізувати рівень води, зменшити екологічні ризики та забезпечити потреби населення й аграрного сектору. Водночас для забезпечення стабільного наповнення водосховища в довгостроковій перспективі, потрібен комплексний підхід і модернізація всієї системи водоподачі. Першим етапом системного відновлення має стати проєкт реконструкції системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи, який передбачає встановлення сонячної електростанції та систем накопичення енергії, а також модернізацію насосного обладнання. Початок реалізації проєкту запланований в поточному році, а запуск енергонезалежної насосної станції — у квітні 2027 року.

Від водності Дунаю залежить не тільки українське Придунав’я, зокрема Катлабух. Цього літа практично вся Європа зіштовхнулася з безпрецедентним маловоддям на цій транскордонній річці. На окремих ділянках річки рівень води опустився до рекордно низьких позначок.

«Головуючи цього року в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай, Україна ініціювала підготовку спільного огляду ситуації з маловоддям у країнах Дунайського басейну. Ми прагнемо показати, що кліматичні зміни не визнають державних кордонів, а отже й відповідь на ці виклики має формуватися спільно. Україна запропонувала підготувати спільний огляд наслідків маловоддя, щоб показати масштаб проблеми, обмінятися практичним досвідом реагування та посилити співпрацю у підвищенні стійкості до кліматичних змін», - коментує заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко. 

Одним із пріоритетів головування України в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай також є розвиток спільних підходів до оцінки посух. Зокрема, Україна вже ініціювала роботу над удосконаленням системи індикаторів для такої оцінки. Це сприятиме своєчасному виявленню ризиків, кращому прогнозуванню їх наслідків та ухваленню обґрунтованих управлінських рішень як на національному, так і на басейновому рівнях.