Як поєднати відновлення української промисловості, скорочення викидів і наближення до екологічних стандартів ЄС? Це питання стало центральним під час панельної дискусії «Трансформація промисловості в умовах відновлення: найкращі практики декарбонізації та приведення рівнів промислового забруднення в Україні у відповідність до вимог ЄС», що відбулася в Українському павільйоні на COP31 в Анталії.
Учасники обговорили впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), модернізацію підприємств, міжнародну підтримку та фінансові інструменти для декарбонізації промисловості.
Захід організувало Міністерство економіки та довкілля України за підтримки проєктів GIZ «Найкращі доступні технології (BAT) для України» та «Підтримка України у впровадженні Паризької угоди (PAABS)». До дискусії долучилися представники українського уряду, Європейської комісії, уряду Естонії, Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) та ОЕСР.
Зелена відбудова — основа майбутнього промисловості
Попри виклики повномасштабної війни, модернізація промисловості та скорочення її впливу на довкілля залишаються важливими пріоритетами державної політики. Україна має відновлювати виробництво на основі сучасних технологій, енергоефективності та європейських екологічних стандартів.
Важливим кроком у цьому напрямі стало ухвалення у 2024 році Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Він запроваджує європейську модель інтегрованих дозволів і створює умови для впровадження НДТМ. Це дозволить підприємствам модернізувати виробництво, ефективніше використовувати енергію та ресурси й поступово скорочувати викиди.
Від законодавчих змін до інвестицій у модернізацію
Директор проєктів GIZ «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та ІКІ Interface Ukraine Габріель Зауер підкреслив, що впровадження європейських вимог до промислових викидів — це не лише питання екологічного контролю, а й можливість для підприємств оновлювати обладнання, зменшувати енергоспоживання та підвищувати ефективність виробництва.
Він представив результати фінансового механізму, створеного в межах проєкту BAT за підтримки уряду Німеччини. Чотири проєкти модернізації українських підприємств отримали близько 4 млн євро грантової підтримки. Це також допомогло залучити приблизно 50 млн євро приватних інвестицій.
«Успіх таких ініціатив, як проєкт BAT, зрештою буде вимірюватися не кількістю ухвалених законів чи виданих дозволів, а здійсненими інвестиціями, модернізованими технологіями та реальним скороченням викидів», — наголосив Габріель Зауер.
Практичний приклад модернізації представив начальник Управління охорони навколишнього природного середовища, запобігання та контролю промислового забруднення Богдан Семененко. Він розповів про впровадження енергоефективних рішень на підприємстві целюлозно-паперової галузі. Зокрема, оптимізація вакуумної системи дала змогу скоротити споживання нею електроенергії на 44%.
Цей приклад підтверджує, що навіть під час війни українські підприємства можуть інвестувати в сучасні технології та отримувати конкретні результати.
Міжнародна підтримка та фінансування для зеленої модернізації
Учасники дискусії наголосили, що успішна трансформація промисловості потребує не лише законодавчих змін, а й доступу до фінансування, міжнародної технічної допомоги та підготовлених фахівців.
Досвід країн ЄС, зокрема Естонії, показує важливість чітких цілей і термінів переходу до нових екологічних вимог, цифровізації дозвільних процедур та врахування інтересів працівників і регіонів.
Окрему увагу сфокусували на необхідності залучення приватного капіталу та розвитку інвестицій в енергоефективність, енергоменеджмент і декарбонізацію промислових секторів.
Модератор дискусії Андрій Гунько, заступник директора проєктів GIZ BAT та PAABS, підкреслив:
«Україна може модернізувати виробничі потужності навіть під час війни. Для цього потрібно надати підприємствам необхідні інструменти та фінансову підтримку, щоб пришвидшити цей процес».
Дискусія на COP31 продемонструвала, що зелена трансформація української промисловості вже переходить від законодавчих рішень до практичних результатів. Наступне завдання — масштабувати успішні приклади модернізації, залучати нові інвестиції та забезпечити, щоб відбудова промисловості України відбувалася на основі сучасних технологій, енергоефективності та європейських екологічних стандартів.