За даними Українського гідрометеорологічного центру, у вересні приплив води до Дністровського водосховища становив лише 24–31 м³/с. 17 та 20 вересня зафіксовано найменший середньодобовий приплив за весь період існування водосховища — 24 м³/с, або 11% норми.
Україна та Молдова під час позачергового засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер обговорили критично низьку водність Дністра, прогноз на жовтень поточного року та подальші кроки для забезпечення водопостачання населення.
Прогноз на жовтень також не передбачає суттєвого покращення ситуації. Середній приплив до Дністровського водосховища у жовтні, за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів, очікується в межах 20–40 м³/с, що в середині прогнозованого діапазону становить близько 16% норми.
Учасники засідання окремо сфокусувалися на першочерговому забезпеченні питних потреб населення. Водночас Молдовська сторона інформувала про фактичні дані пов’язані із загибеллю водних біоресурсів.
«Зараз головний пріоритет - забезпечення питних потреб населення України та Молдови. Українська сторона заздалегідь попередила Молдовську сторону про перехід на притокові витрати, і наразі саме такий режим є необхідним з огляду на фактичну водність Дністра. Ми продовжуємо перебувати на постійному зв’язку з Молдовською стороною і як тільки водність почне збільшуватися, ми готові продовжувати зустрічі та виходити на домовленості, які враховуватимуть потреби обох країн. За виникнення критичної ситуації із забезпеченням питною водою населених пунктів Молдови, Україна готова розглядати це питання на рівні відповідних компетентних органів», — зазначила Ірина Овчаренко, заступниця міністра економіки та довкілля України.
Низька водність Дністра безпосередньо впливає на водозабезпечення населених пунктів. Зокрема, у Чернівцях та Новодністровську воду подають погодинно. У Хотині через критично низький рівень води, водозабір працює в надскладних умовах ручного керування і потребує постійного контролю з боку працівників, які фізично працюють у воді.
2026 рік став екстремально маловодним не лише для Дністра. Значне обміління спостерігається на багатьох українських річках, а подібні проблеми з водністю фіксуються і в інших країнах Європи. Зміни клімату дедалі сильніше впливають на водні ресурси, посилюючи ризики для водопостачання, екосистем та інших галузей економіки. Для України ці виклики додатково ускладнюються повномасштабною війною — пошкодженням водної інфраструктури, забрудненням водних ресурсів та необхідністю одночасно забезпечувати населення водою і відновлювати стійкість водогосподарської системи. За таких умов управління водними ресурсами потребує постійної координації між країнами басейну та готовності спільно реагувати на зміни водності.
Засідання відбулись за підтримки ГЕФ-ПРООН-ОБСЄ-ЄЕК ООН «Розвиток транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Стратегічної програми дій (СПД)».