Перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко взяла участь у Четвертій зустрічі радників з нацбезпеки щодо української Формули миру, яка відбулась в Давосі під головуванням керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. У заході взяли участь представники 81 країни та міжнародної організації. Під час зустрічі вони обговорили можливі кроки щодо протидії російській агресії, а також негайному впровадженню дієвих обмежувальних механізмів проти агресора. Порядок денний зустрічі включав п’ять основних пунктів — виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації та повторення війни, підтвердження закінчення війни.

Під час свого виступу Юлія Свириденко акцентувала на екологічних злочинах росії та їх вплив на світову економіку.

«Агресор шкодить нашій природі багатьма способами. Ворог забруднює землі, знищує ліси, вбиває як окремих тварин, так і цілі екосистеми природних заповідників, нищить промислові об’єкти, найбільшим з яких стало руйнування Каховської дамби. Росія вбиває все – людей, міста, природу. Ми не зможемо побудувати світ, сприятливий для клімату, поки не зупинимо російську агресію та її злочини проти довкілля»,— звернулася до присутніх Юлія Свириденко.

За її словами, росія має понести покарання за скоєні злочини. Тому Україна ретельно збирає  всі докази та дані для кримінального переслідування російських військових та посадових осіб. 

Окремо Перший віцепрем’єр-міністр України зупинилась на проблемі розмінування. За минулий рік Україні вдалось повернути в обіг 18 тисяч квадратних кілометрів українських земель із 174 тисяч кв. км, які вважались потенційно забрудненими. З них 208 тисяч гектарів — сільськогосподарські землі. 

«Якщо брати до уваги середню цьогорічну врожайність пшениці по країні, то на цій площі можна виростити майже мільйон тонн зерна. Це вже значний результат, якого нам вдалося досягти завдяки спільним із партнерами зусиллям. Але масштаби проблеми досі величезні. Нам ще потрібно перевірити на наявність мін та інших вибухонебезпечних предметів понад 156 тисяч квадратних кілометрів території», — зазначила Юлія Свириденко.

Допомога партнерів в цій галузі може сприяти відновленню світової економіки та посиленню світової продовольчої безпеки. Адже українські землі, які зараз неможливо обробляти і блокада судноплавства в Чорному морі – призвели до дефіциту та різкого зростання цін у всьому світі. За час війни кількість людей, які страждають від нестачі їжі, зросла з 221 до 324 мільйонів. А ціни на деякі культури сягнули історичного світового максимуму — ціна на пшеницю підскочила понад 400 доларів за тонну. 

«Зараз Україна повертає довоєнні темпи і це позитивно впливає як на ціни на світовому ринку, так і продовольчу безпеку, які нині базуються на внутрішньому виробництві в Україні та розблокуванні судноплавства у Чорному морі. Наша країна залишається ключовим гравцем на світових ринках зерна та соняшникової олії, з часткою понад 10% міжнародної торгівлі навіть зараз, коли Росія продовжує свою агресію. Завдяки спільним зусиллям із партнерами ми продовжуємо долати виклики. У березні 2022 року запустили “Лінії солідарності” із ЄС, у липні 2022 року — Чорноморську зернову ініціативу, а після того, як Росія її заблокувала, у серпні 2023 року ми запровадили альтернативний морський коридор. Завдяки всім цим зусиллям у 2023 році ми експортували 16,1 млн тонн пшениці в 65 країн, 26,2 млн тонн кукурудзи у 80 країн і 5,7 млн тонн соняшникової олії в 130 країн”, — резюмувала Юлія Свириденко.