Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на постійній основі надає методологічну допомогу Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням щодо порядку закупівлі озброєння, військової техніки та інших закупівель на потреби армії, пояснив директор департаменту державних закупівель та державного замовлення Мінекономрозвитку Андрій Рубан відповідаючи на питання журналіста телеканалу «1+1».

Він розповів, що з метою доведення інформації щодо порядку закупівлі озброєння та військової техніки Мінекономрозвитку розмістило лист-роз’яснення на офіційному веб-сайті (лист від 13.08.2014 № 3302-05/28041-03).

Частиною першою статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель” визначена переговорна процедура закупівлі - це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

«Переговорна процедура закупівлі застосовується у разі наявності умов, визначених Законом, зокрема за умови нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням обставин, пов’язаних с особливим періодом, якщо замовником виступають суб’єкти, визначені цим Законом (Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій)», - зазначив Андрій Рубан.

За його словами, оскільки Законом визначені конкретні суб’єкти, які можуть застосовувати переговорну процедуру за умови нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням обставин, пов’язаних з особливим періодом, військові частини не можуть застосовувати переговорну процедуру на підставі цієї умови.

Офіційно

У зв’язку з чисельними наріканнями щодо проведення процедур держаних закупівель Міністерство ще раз наголошує: відповідно до положення  Мінекономрозвитку є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель і не здійснює контрольну функцію, лише  відповідно до покладених завдань, зокрема здійснює розробку нормативно-правових актів, необхідних для виконання Закону; здійснює моніторинг державних закупівель; надає безоплатну методологічну допомогу замовникам та відповіді на запити зацікавлених осіб з питань державних закупівель; надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель; здійснює міжнародне співробітництво у сфері закупівель; підготовку квартальних звітів про стан закупівель; забезпечує функціонування безоплатного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель; узагальнює практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародну; взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи державних закупівель.