3 квітня Верховна Рада України 240 голосами “за” прийняла за основу ініційований Мінекономрозвитку законопроект №8125 “Про концесії”.

Як відомо, концесія - це найпоширеніша форма державно-приватного партнерства (ДПП). Концесія передбачає, що держава передає об’єкти, якими вона володіє, приватному бізнесу в оренду з метою залучення приватних інвестицій для модернізації, створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значущих послуг.

“Ухвалення законопроекту є вимогою часу, оскільки чинне законодавство у цій сфері працює неефективно. Воно не забезпечує балансу інтересів та відповідальності сторін концесії. Новий законопроект відкриває нові можливості для співпраці держави та бізнесу і забезпечить залучення інвестицій у соціальну, транспортну, енергетичну, житлово-комунальну інфраструктуру, охорону здоров’я та надання нової якості послуг для нашого населення”, - прокоментував необхідність ухвалення законопроекту заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук.

Проектом Закону, зокрема, передбачено:

• можливість застосування концесії у будь-якій сфері господарської діяльності  як на загальнодержавному так і на місцевому рівнях,
• прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо концесії та вибору концесіонера,
• можливість заміни неефективного приватного партнера,
• створення сприятливих умов для залучення банківського фінансування,
• спрощення процедур виділення земельних ділянок для проектів концесії, та чітке регулювання права власності на об’єкт концесії,
• чітке визначення прав та обов’язків сторін та контроль за виконанням з боку держави.

Згідно із законопроектом, строк концесії може становити від 3 до 50 років. Ініціаторами концесії можуть виступати органи державної влади, які здійснюють управління об’єктами державної власності, органи місцевого самоврядування, державні компанії, а також самі потенційні виконавці концесії (концесіонери).  

Концесіонером можуть бути юридичні особи (резиденти та нерезиденти), окрім резидентів держави-агресора та інших осіб, перелік яких аналогічний переліку визначеному Законом України «Про приватизацію».

Концесіонер обирається на концесійному конкурсі, який проходить у чотири етапи: 1) попередній відбір претендентів; 2) подання конкурсних пропозицій учасниками; 3) оцінка конкурсних пропозицій і вибір переможця; 4) переговори з переможцем.

Відповідно до законопроекту, в межах концесії концесіонеру надаються права на створення об’єкта концесії, управління об’єктом концесії, а також на надання суспільно значущих послуг. Наприклад, будівництво та експлуатація нових автомобільних доріг або розвиток інфраструктури морських портів на умовах концесії. Йому також передається переважна частина операційного ризику, включаючи ризик попиту та ризик пропозиції. Окрім того, концесіонеру не гарантовано окупність його інвестицій з боку держави. Концесіонер переважно отримує плату від користувачів об’єктами концесії (прямо або опосередковано).

Законопроект відтепер надає гарантії прав концесіонера в наступних питаннях:

• Імунітет до змін законодавства (стабілізаційне положення),
• Можливість застосування арбітражу (у тому числі міжнародного) для вирішення господарчих спорів,
• Концесієдавець відповідає за підготовку повного пакету документів, необхідного для реалізації проекту концесії,
• Ліцензії та дозвільні документи переходять від держави до концесіонера.

Михайло Тітарчук також зробив акцент на тому, що оновлене концесійне законодавство відкриє нові можливості для залучення інвестицій та сприятиме втіленню масштабних проектів в усіх регіонах України, включаючи суттєве покращення її інфраструктури. Він навів приклад, що за 2017 рік в країнах ЄС укладено 40 угод концесії на суму близько 14 млрд євро. Для порівняння, Україні для повної модернізації її існуючої транспортної інфраструктури необхідно 35 млрд доларів або житлово-комунальної інфраструктури – 25 млрд доларів.

Ухвалений у першому читанні законопроект став результатом спільної роботи Уряду, міжнародних консультантів та міжнародних фінансових організацій та бізнесу із урахуванням відповідних Директив ЄС.