Пріоритети розвитку – цифоровізація економіки, вільний конкурентний ринок, розвиток підприємництва та залучення інвестицій у фундаментальну науку та технології. Також Уряд України визначив основні точки росту економіки України. Про це розповів Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко під час 4-ої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, що зараз відбувається у Вільнюсі.
Під час панельної сесії «Ділове середовище та інвестиційний клімат» Олексій Любченко повідомив, що в Україні схвалено Національну економічну стратегію до 2030 року. Основні принципи цього документа – європейська та євроатлантична інтеграція, створення рівного доступу до всіх сфер для бізнесу, нетерпимість до корупції, вільна та чесна конкуренція.
«На сьогодні у нас цікава тенденція – створені горизонтальні реформи, що пов’язані з корпоративним управлінням, приватизацією, але цього замало для розвитку економіки. Треба впроваджувати вертикальні реформи. Що мається на увазі? Мінекономіки було поставлене завдання визначити точки росту економіки, які можуть забезпечити максимальний ефект: зростання ВВП та створення робочих місць», – розповів Олексій Любченко.
За його словами на основі моделювання розвитку економіки України з використанням таблиці «витрати-випуск» ми визначили галузі – точки росту для економіки. «Наприклад, бачимо, як в Україні будуються дороги. Інфраструктура – це супер точка росту. Ще назву галузі машинобудування та енергомашинобудування, які в Україні можуть давати значний мультиплікатор, для розвитку економіки. Чергова цікава група, яку ми назвали – «місто майстрів». Кожен регіон маючи смарт-спеціалізацію, може та повинен стати драйвером економіки та розвитку місцевих громад», – зазначив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко.
Головна місія Уряду та Міністерства економіки – транспарентність, нульова толерантність до корупції та створення рівних конкурентних умов для бізнесу. «Якщо держава виконає ці функції, а також забезпечить недоторканість власності, то можна вважати, що місія відбулася», - підкреслив Олексій Любченко.
Довідково
Мінекономіки визначило ключові кластери розвитку економіки України: це «Технологічне виробництво», «Енергетична безпека та декарбонізація», «Безпека життя», «Місто майстрів» та «Транспорт і інфраструктура».
До групи «Технологічне виробництво» входять окремі підвиди машинобудування: виробництво інших транспортних засобів, виробництво електричного устаткування, виробництво машин і устаткування.
Це високо- та середньо-високотехнологічне виробництво, з унікальними технологіями, досвідченим та висококваліфікованим персоналом. Споживання цієї продукції в Україні є досить значним. Разом з тим, наші виробники здатні конкурувати з імпортом. Ці галузі є привабливими для іноземного капіталу.
До групи «Енергетична безпека та декарбонізація» увійшли галузі: добування сирої нафти та газу, виробництво продукції нафтоперероблення, енергетика. За аналогічним принципом – наявний великий внутрішній ринок, а також важливість забезпечення енергетичної безпеки та декарбонізації України.
До групи «Безпека Життя» входять: охорона здоров’я, наукові дослідження та розробки. Ці сфери послуг, які значною мірою фінансується з бюджету, але разом з тим мають величезний потенціал для комерціалізації діяльності.
Група «Місто майстрів». Кожне місто або об’єднана територіальна громада України може стати точкою росту за цією групою. До пріоритетів Міста майстрів входять: сільське господарство, харчова промисловість, текстильне виробництво. Це галузі, розвиток яких залежить виключно від майстерності та працьовитості людей. Говорити про потенціал і внесок цих галузей у розвиток вітчизняної економіки немає потреби: це значний внесок у ВВП, у зайнятість, в експорт. І тут також є величезний внутрішній ринок, який наші майстри можуть зайняти.
І наступний пріоритет – це транспортна галузь. Вона є тією артерією, яка поєднує Україну із зовнішнім світом, кожний населений пункт України, кожну людину – між собою. Транспортна галузь та чотири групи галузей – базис проєкту нової моделі економічного розвитку.
Саме ці дванадцять видів економічної діяльності фактично є точками росту, які обрані на основі низки ітераційних критеріальних обрахунків.
