Верховна Рада України ухвалила Закон “Про публічні закупівлі” (законопроект №3559), який забезпечує законодавче підґрунтя для наступного етапу реформи держзакупівель – повного переходу на електронні тендери. Прийняття Закону підтримали 244 народних депутати.

Закон “Про публічні закупівлі” забезпечує розгортання до національного масштабу системи електронних держзакупівель ProZorro, яка сьогодні працює в пілотному режимі, на допорогових закупівлях тендерах (до 200 тис. грн для товарів і послуг, а також до 1,5 млн грн для робіт). В системі заведено майже 32 тис. тендерів від більш ніж 2,1 тис. державних замовників. Загальна економія бюджетних коштів вже перевищила 500 млн грн і продовжує збільшуватися.

«Реформа державних закупівель переходить до нового етапу, коли позитивні досягнення пілотної системи можна буде збільшити до масштабів усієї країни. Основою для цього переходу став Закон «Про публічні закупівлі». Ми очікуємо, що з прийняттям Закону та повним переходом на електронні тендери заощадження бюджетних коштів збільшиться в кілька разів», - зазначив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.

Закон закріплює нові правила і процедури роботи в електронній системі державних закупівель. Окрім іншого, змінюється порядок обміну електронними документами, розкриття інформації після аукціону, оскарження результатів торгів та багато іншого.

Одне з нововведень Закону - можливість вводити до складу тендерних комісій професійних закупівельників. Сьогодні спеціалістів, які займаються закупівлями від особи замовників, дуже мало. Тендерні комісії формуються ситуативно, з числа працюючих у держкомпаніях, комунальних підприємствах. Такий підхід до питання породжує корупцію і відсутність компетенцій у прийнятті рішень за тендерами. Ще один крок підвищення професіоналізму закупівельників – можливість створення Центральних закупівельних організацій (ЦЗО). Їм буде дозволено проводити закупівлі відразу для декількох замовників, що є важливою практикою в ЄС та передбачено Дорожньою картою імплементації стратегії розвитку державних закупівель у рамках Договору про асоціацію між Україною та ЄС. Особливості та принципи створення ЦЗО визначить окремо Кабінет Міністрів.

Крім того, Закон “Про публічні закупівлі” реалізує ребрендинг держзакупівель. З його прийняттям усі закупівлі за бюджетні кошти будуть називатися “публічними закупівлями”. Це більш точно передає суть закупівель і наближує Україну до європейської термінології. Ребрендинг також дозволяє відсторонитися від терміну “держзакупівлі”, яке асоціюється з корупцією.

“Закон “Про публічні закупівлі”, по суті, затверджує нові правила гри у сфері закупівель за бюджетні кошти. Ми задаємо координати нової системи закупівель, яка зводить до мінімуму можливості для корупції внаслідок швидкого та легкого доступу до торгів і прозорих процедур. Попереду – переведення системи електронних закупівель у національний масштаб”, - розповів Максим Нефьодов, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Після підписання Закону “Про публічні закупівлі” на його основі будуть розроблені підзаконні акти: постанови і розпорядження Кабміну, які регламентують, наприклад, вимоги до майданчиків та учасників торгів, деталізують процедури тощо. Повний перехід на електронну систему держзакупівель відбудеться протягом 2016 року.

Завантажити презентацію “Новий Закон “Про публічні закупівлі”, розвиток системи ProZorro і наступні кроки реформи” можна за посиланням: http://bit.ly/ISDLPC

Нагадаємо, що електронна система державних закупівель ProZorro працює з лютого 2015 року в пілотному режимі. Виведення системи на національний рівень вимагає підготовки до пікових навантажень у декілька тисяч користувачів одночасно, адже в Україні на сьогодні налічується 15 тис. державних закупівельників і 25 тис. тендерних комітетів.

Як повідомлялось, сьогодні система ProZorro розгорнута на базі всесвітньо відомої некомерційної організації Transparency International. Найближчим часом система буде безкоштовно передана державі для розгортання на національному рівні. Transparency International, серед іншого, виступає гарантом прозорості використання донорських коштів, оскільки на розробку системи не було витрачено жодної копійки з бюджету України.