Уряд запустив Матрицю реформ для аналізу та координації угод з міжнародними партнерами – Юлія Свириденко

Кабінет Міністрів України запровадив Матрицю реформ - новий аналітичний інструмент для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження реформ. Матриця сприятиме консолідації необхідних адміністративних, законодавчих та фінансових ресурсів для реалізації умов та рекомендацій, визначених угодами з міжнародними партнерами України. 

Над проєктом Матриці реформ працювала команда Міністерства економіки та Міністерства фінансів у співпраці з Офісом реформ КМУ, Київською школою економіки, Центром економічної стратегії. В процесі підготовки також консультувались з Лабораторією зростання професора Рікардо Гаусмана в Гарвардському університеті та за сприяння Світового банку.

«У Матриці систематизовано умови й рекомендації міжнародних партнерів України. Лише у 2024 році ми маємо виконати 410 індикаторів, які представлені в офіційних документах. Матриця допоможе пріоритизувати та визначити послідовність у здійсненні реформаційних заходів. 

Для забезпечення потреб держави наразі основна увага має бути зосереджена на кроках, які забезпечать максимальний ефект щодо посилення макропоказників та відновлення економіки без значних фіскальних витрат. Внутрішні трансформації мають відбуватися системно та послідовно, і водночас підтримуватися покращенням зовнішніх умов за сприяння партнерів», – пояснила Юлія Свириденко.

Так, Матриця реформ включає Рекомендації Єврокомісії, визначені у Звіті щодо України в межах пакета розширення ЄС, Структурні маяки МВФ, Індикатори в рамках програми Ukraine Facility, а також Умови Світового Банку (Development Policy Loan, DPL).

Передбачені Матрицею реформаційні заходи були проаналізовані Мінекономіки, Київською школою економіки та Центром економічної стратегії за методологією Центру зростання Гарвардського університету та сприяння Світового банку. Відповідно до аналізу, реформи було пріоритезовано наступним чином:

• Макроекономічні політики, які матимуть найбільший загальний вплив на економічне зростання. Вони включають податкові та митні реформи для розширення внутрішньої доходної бази, усунення квазіфіскальних спотворень, підтримання загальної стабільності цін.
• Управління державним сектором та інституціями. Цей процес  включає зміцнення координації регіональної політики, розробку вимірюваних планів дій для реформування правоохоронних органів та боротьби з корупцією, а також підвищення спроможностей управління державними інвестиціями, у тому числі судових інстанцій. 
• Структурні реформи. Охоплюють програми на ринку праці та політику, пов’язану з людським капіталом, заходи щодо спрощення торгівлі та бізнес-середовища, включаючи реформи державних підприємств і корпоративного управління, а також регулювання, що інтегрують і реформують такі сектори, як енергетика, критичні матеріали, сільське господарство та транспорт.

Водночас аналіз також показав, що реалізація заходів, передбачених Матрицею реформ, не буде достатньою для забезпечення критичних потреб держави, пов'язаних з обороною, енергетичною стійкістю, критично важливими капітальними інвестиціями, передачею технологій та доступом до ринків.

Було визначено, що для максимізації ефекту реформ Україні спільно з міжнародними партнерами треба зосередити зусилля на трьох напрямах: 

1. Усунути макроекономічні ризики завдяки партнерам в рамках мультидонорської платформи та забезпечити довгострокове (до 2027 року) зовнішнє фінансування та негрошову підтримку. 
2. Сприяти швидшому відновленню шляхом усунення основних перешкод для розвитку. Потрібно забезпечити протиповітряну оборону, енергетичну стійкість, стабільний та передбачуваний доступ до зовнішніх ринків, подолати дефіцит робочої сили та відновити логістику (SEAL+). 
3. Посилити потенційне зростання - необхідно доповнити реформи визначеними за часом і обсягами інвестиціями та зобов'язаннями щодо передачі технологій від партнерів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню капіталу.

“Економіка не може зростати без капітальних інвестицій і збільшення продуктивності. Щоб Україна мала шанси наздогнати країни ЄС за рівнем ВВП на душу населення, в наступні 10 років інвестиції або обсяг трансферу технологій мають становити $10-30 млрд в рік. Ми визначили конкретний перелік пріоритетних сфер для інвестицій - в першу чергу, оборона і далі енергетика, переробна промисловість, зелена металургія, критичні матеріали, агропродовольство, певні будівельні матеріали тощо. Відкриття ринків, зниження торгових бар'єрів, включення України до єдиного ринку ЄС - необхідні умови для нарощування експорту та залучення капітальних інвестицій”, - підкреслила Юлія Свириденко.