Україна та Республіка Молдова погодили тимчасовий режим скидів води з Дністровського комплексного гідровузла у зв'язку з критично низькою водністю Дністра. Відповідне рішення ухвалили під час позачергового засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер.
Сторони домовилися підтримувати скид води на рівні 85 куб. м/с протягом двох тижнів при прогнозованому Українським гідрометцентром припливі 50-90 куб.м/с. Якщо гідрологічна ситуація погіршиться або приплив води до Дністровського водосховища буде нижчим за прогнозований (нижче 50 куб.м/с), Комісія проведе позачергове засідання для узгодження режиму роботи.
За інформацією Українського гідрометцентру, липень 2026 року став одним із найпосушливіших за останні роки. Водність більшості річок української частини басейну Дністра становила лише 10–40 % від норми, а приплив до Дністровського водосховища — близько 21 % середньобагаторічного показника. 8 липня було зафіксовано найменший добовий приплив за весь період експлуатації водосховища, а прогноз на серпень не передбачає суттєвих опадів чи покращення гідрологічної ситуації.
Попри це, упродовж липня Україна підтримувала компенсуючі скиди води на рівні не менше 100 куб. м/с, що дозволило молдовській стороні накопичити воду у Дубосарському водосховищі та забезпечити стабільне водопостачання м. Кишинів.
Водночас подальше збереження такого режиму в умовах маловоддя створює ризики для роботи українських питних водозаборів та забезпечення потреб українських водокористувачів. Під час засідання також було повідомлено, що в басейні Дністра Держводагентством вже 92 водокористувачам України обмежено спеціальне водокористування.
Під час обговорення сторони розглянули кілька сценаріїв роботи Дністровського водосховища. За результатами консультацій було досягнуто компромісного рішення щодо тимчасового підтримання скиду на рівні 85 куб. м/с протягом двох тижнів із постійним моніторингом гідрологічної ситуації.
Україна, виконуючи свої міжнародні зобов'язання та діючи як відповідальний партнер у питаннях транскордонного управління водними ресурсами, забезпечила формування необхідного запасу води для водокористувачів у молдовській частині басейну, але водночас ухвалила виважене рішення щодо режиму роботи Дністровського водосховища з метою захисту водної безпеки України та гарантування надійного питного водопостачання для наших громадян.
«Ми маємо забезпечити баланс між виконанням міжнародних зобов'язань та захистом інтересів українських громад і водокористувачів, адже від рівня води у Дністрі залежить водопостачання українських населених пунктів, підприємств та робота водозаборів. Саме тому всі рішення ухвалюються на основі фактичних гідрологічних даних, наукових прогнозів та у тісній взаємодії з молдовськими партнерами», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
Крім того, Ірина Овчаренко запросила представників молдовської сторони наступного тижня відвідати українські водозабори, зокрема поблизу м. Хотин, щоб ознайомитися з фактичним станом водності Дністра та викликами, які створює тривале маловоддя для українських водокористувачів.
Водночас, погоджений сторонами двотижневий період створює можливість для молдовської сторони підготувати та реалізувати необхідні заходи, спрямовані на підтримання сталої роботи систем питного водопостачання в умовах зниженої водності, зокрема водозаборів, які забезпечують водою місто Кишинів.
Нагадаємо, 17 липня відбулося попереднє позачергове засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер, під час якого сторони розглянули критичне зниження водності Дністра та домовилися тимчасово підтримувати компенсуючий скид води на рівні 100 куб. м/с. Це рішення дало можливість молдовській стороні заакумулювати необхідний запас води у Дубосарському водосховищі для забезпечення питного водопостачання.
Ситуація з маловоддям є характерною не лише для України. Влітку 2026 року значна частина Європи зіштовхнулася з тривалими посухами та аномально високими температурами, що призвело до критичного зниження рівня води в річках і водосховищах. Це підтверджує, що дефіцит водних ресурсів, зумовлений кліматичними змінами, є спільним викликом для європейських країн і потребує виважених рішень щодо управління водними ресурсами.
