Україна вивчає передові американські практики управління водними ресурсами, які допоможуть посилити водну безпеку країни, розвинути сучасні системи моніторингу та прогнозування, а також впровадити інноваційні підходи до управління річковими басейнами.
Ці питання стали ключовими під час навчального візиту української делегації до Сполучених Штатів Америки, організованого Управлінням міжнародних справ Міністерства внутрішніх справ США (DOI International Affairs) спільно з Геологічною службою США (USGS).
Програма візиту охопила кілька штатів США та дозволила українським фахівцям ознайомитися з роботою Геологічної служби США, наукових центрів і місцевих органів управління водними ресурсами.
Американська модель управління водними ресурсами суттєво відрізняється від української. Якщо в Україні значна частина функцій моніторингу, управління водними ресурсами та реалізації державної політики зосереджена в системі органів виконавчої влади, то у США ці функції чітко розмежовані. Геологічна служба США (USGS) здійснює моніторинг, збір, аналіз і публікацію у відкритому доступі даних про стан водних ресурсів, тоді як федеральні, штатні та місцеві органи влади використовують ці дані для ухвалення рішень, управління інфраструктурою, розподілу водних ресурсів і реагування на надзвичайні ситуації.
Ще однією характерною особливістю системи США є широке використання сучасних цифрових технологій, автоматизованих мереж спостережень (більше 12 тисяч постів), прогнозних моделей та тісна співпраця між науковими установами, органами влади, водокористувачами й місцевими громадами. Управлінські рішення ґрунтуються насамперед на якісних та відкритих даних і наукових дослідженнях.
Учасники делегації відвідали три водні басейни США – Верхній Колорадо, Вілламетт та Трініті–Сан-Хасінто, де ознайомилися з практичними рішеннями щодо управління поверхневими та підземними водами, функціонування систем моніторингу, прогнозування паводків і посух, а також планування використання водних ресурсів.
Одним із найцікавіших прикладів став басейн річки Вілламетт (штат Орегон), де реалізується десятирічна наукова програма Integrated Water Science Basin. Її особливість полягає у комплексному аналізі поверхневих і підземних вод, кліматичних змін, екосистем та потреб водокористувачів. Такий підхід дає можливість прогнозувати майбутній стан водних ресурсів і приймати управлінські рішення на основі наукових даних.
Під час роботи у штаті Колорадо українська делегація ознайомилася з сучасними технологіями моніторингу снігового покриву, який є головним джерелом формування річкового стоку в регіоні. За допомогою автоматизованих станцій спостереження, польових вимірювань та супутникових даних американські фахівці прогнозують обсяги водних ресурсів, оцінюють ризики посух та забезпечують ефективне планування використання води.
Ще одним важливим напрямом став досвід штату Техас у сфері управління паводковими ризиками. Українська делегація ознайомилася із сучасними цифровими моделями прогнозування паводків, картографуванням зон підтоплення та природоорієнтованими рішеннями, які дозволяють одночасно зменшувати ризики паводків, покращувати якість води та відновлювати природні екосистеми.
Під час Українсько-американського водного симпозіуму українська сторона представила національний досвід впровадження басейнового принципу управління, розроблення планів управління річковими басейнами, розвиток системи моніторингу вод та виконання євроінтеграційних зобов'язань у сфері водної політики.
За результатами візиту досягли згоди щодо продовження діалогу та співпраці, зокрема шляхом проведення тренінгів, експертизи з питань, що становлять спільний інтерес.
Водночас на запрошення Американської Сторони в межах Програми з аграрного та сільського розвитку (АГРО), що фінансується Урядом США українські колеги також вивчали американський досвід розвитку меліорації, сучасних технологій зрошення, механізмів взаємодії органів державної влади, науки та аграрного бізнесу.
В Університеті Небраска ознайомились із моделлю проведення прикладних наукових досліджень із безпосереднім залученням фермерів. Тематика досліджень визначається відповідно до практичних потреб агровиробників, а результати швидко впроваджуються у виробництво.
У центрі досліджень, поширення знань та освіти Східної Небраски, відвідали демонстраційні поля, де представили практику встановлення, експлуатації та технічного обслуговування сучасних зрошувальних систем.
«Для України цей візит є насамперед можливістю перейняти практичні рішення, які вже довели свою ефективність. Управління водними ресурсами сьогодні неможливе без сучасного моніторингу, якісних та достовірних даних, прогнозування ризиків та науково обґрунтованих управлінських рішень. Саме такі підходи ми послідовно впроваджуємо в Україні відповідно до найкращих міжнародних практик» — зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Отриманий досвід стане важливим практичним інструментом для подальшого розвитку водного врядування в Україні. Насамперед, це стосується нагальної потреби у розширенні мережі гідрологічних даних, створення сучасного водного кадастру та державної системи моніторингу вод, цифровізації управління, посилення ролі наукових установ у формуванні державної політики, розмежування функцій між органами влади, а також впровадження відкритих даних як основи для ефективного управління водними ресурсами.
