Українське Придунав'я – у центрі діалогу щодо майбутнього водних ресурсів та європейської інтеграції України
Дунайський регіон є одним із ключових просторів міжнародної співпраці України з ЄС у сфері управління водними ресурсами. Саме тут поєднуються питання екологічної безпеки, адаптації до зміни клімату, відновлення водних екосистем та виконання євроінтеграційних зобов'язань України. Ці питання стали основою дискусій під час 6-го Національного дня участі України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону, що відбувся в Одесі.
У центрі уваги учасників були три ключові теми: впровадження планів управління річковими басейнами як основи європейської водної політики, оцінка наслідків війни для водних екосистем Дунайського регіону та роль громадянського суспільства у відновленні водних ресурсів і підвищенні стійкості до змін клімату.
Значна частина професійного діалогу була присвячена реалізації планів управління річковими басейнами (ПУРБ). Учасники наголосили, що саме виконання заходів, передбачених ПУРБами, є основою впровадження Водної рамкової директиви ЄС та сучасної системи інтегрованого управління водними ресурсами. При цьому йшлося не лише про Дунайський регіон. Експерти підкреслили, що практична реалізація ПУРБів має стати пріоритетом для всіх річкових басейнів України, адже саме вони визначають конкретні заходи для відновлення водних екосистем, адаптації до зміни клімату та забезпечення водної безпеки держави.
Перший рік реалізації ПУРБів показав необхідність прискорення їх впровадження. Із понад 1600 запланованих заходів частина вже виконується. Однак масштаби завдань потребують подальшої мобілізації організаційних та фінансових ресурсів.
Окрему увагу під час заходу приділили ролі басейнових рад, співпраці органів влади та органів місцевого самоврядування, науковців, громадських організацій та міжнародних партнерів у реалізації водної політики. Учасники відзначили, що лише така взаємодія дозволить забезпечити ефективне виконання ПУРБів та досягти екологічних цілей.
«Придунайський регіон є стратегічно важливим для України та всієї Європи. Саме тут особливо відчутні наслідки війни для водних екосистем, які не зупиняються на державних кордонах. Необхідність захисту цих транскордонних водних ресурсів лиш зростає та потребує скоординованих дій держав, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Водночас одним із наших ключових пріоритетів залишається практична реалізація планів управління річковими басейнами. Саме ПУРБи є основним та комплексним інструментом досягнення доброго екологічного стану вод, зміцнення водної безпеки та виконання євроінтеграційних зобов'язань України», — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
Своєю чергою Президентка Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Марія Шпанчик окреслила пріоритети українського головування в Комісії та наголосила, що сьогодні вони тісно пов'язані з євроінтеграційним треком України. Серед основних напрямів роботи — підвищення водної стійкості в умовах зміни клімату, оцінка наслідків російської агресії для басейну Дунаю та підтримка впровадження оновленого Плану управління басейном річки Дунай. Вона також відзначила, що головування України в МКЗД є не лише відповідальною місією, а й можливістю привернути увагу міжнародної спільноти до екологічних наслідків війни та посилити співпрацю з країнами Дунайського регіону.
Водночас представники громадськості, зокрема МБО «Екологія - Право - Людина» презентували результати польових досліджень впливу воєнних дій на екосистеми та кваліфікацію завданої шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій України відповідно до національного та міжнародного права. Учасники обговорили правові аспекти розслідування екологічних злочинів, скоєних внаслідок війни, необхідність вдосконалення законодавства щодо визначення поняття екоциду, розмежування цього злочину з воєнними злочинами та іншими правопорушеннями проти довкілля.
Участь у заході взяли представники органів державної влади, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, наукової спільноти та громадського сектору.
Проведення заходу стало ще одним кроком до посилення міжвідомчої та міжнародної співпраці у сфері водного врядування, а також підтвердило спільну відданість України європейським принципам практичної реалізації реформ, необхідних для відновлення та сталого управління водними ресурсами.
